Тема 13. Форми та методи наукового пізнання

Наука як вища форма раціонального пізнання. Розвиток науки від Арістотеля до сьогодення. Становлення науки як соціального інституту в ХVІІ ст. Відмінність науки від інших форм знання. Наука й філософія. Наука та релігія. Критерії науковості: об’єктивність, раціональність, системність, доведеність. Функції науки. Наука як продукування та систе-матизація істинних знань про світ.

Наука як об'єкт філософського дослідження. Філософські підвалини науки. Філософія як засіб включення наукового пошуку в широкий соціокультурний контекст. Проблема філософії науки в історії культури та в сучасній західноєвропейській філософії. Наука в сучасному світі (сцієнтизм і антисцієнтизм).

Співвідношення категорій “емпіричне” та “теоретичне” з категоріями “чуттєве” та “раціональне”. Структура емпіричного та теоретичного рівнів знання. Побудова й динаміка наукового знання.

 

Тема 14. Філософія та методологія соціального й економічного пізнання

Підвалини наукового знання. Ідеали та норми наукового пізнання. Логіка, методологія й методи наукового пізнання. Методологія науки як філософська проблема. Форми та засоби наукового пізнання: ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія. Основні види наукових досліджень: фундаментальні теоретичні дослідження, цілеспрямовані теоретичні дослідження, прикладні наукові дослідження. Рівні наукового пізнання: емпіричний та теоретичний. Поняття наукового методу. Емпіричні методи. Загальнологічні методи.

Основні історичні етапи становлення методології науки (Ф. Бекон, О. Конт, Г. Спенсер, Д. Мілль, І. Кант, Е. Мах). Проблеми філософії науки в неокантианстві Марбурзької (Г. Коген, Наторп, Е. Кассірер) і Баденської (В. Віндельбанд, Г. Ріккерт) шкіл.

Сучасні концепції методології науки (Б. Рассел, М. Шлік, Л. Вітгенштейн, Р. Карнап, Ф. Франк). Концепція наукового знання К. Поппера. Теорія наукових революцій Т. Куна. Методологічний анархізм П. Фейєрабенда.

Методологічні ідеї філософії структуралізму, феноменології, герменевтики, постмодернізму. Проблема цілісності сучасного наукового знання, кореляції природних і соціально-гуманітарних досліджень за умов глобальних проблем сучасності.