Передумови виникнення філософії на Стародавньому Сході. Веди й Упанішади як початок філософії в Індії. Концепція Атмана й Брахмана. Ортодоксальні (йога, ньяя, веданта, міманса та ін.) та неортодоксальні (буддизм, джайнізм та ін.) школи у давньоіндійській філософії. “П’яти-книжжя” у Стародавньому Китаї – основи освіти та джерела філософ-ської мудрості. Суперництво “ста шкіл”. Конфуціанство. Даосизм. Загальні тенденції подальшого розвитку філософської думки на Сході. Принципова відмінність та елементи спільності змісту, характеру та способів філософствування на Сході й Заході.
Антична філософія як фундамент західної науки й культури. Раціоналістичний характер європейської цивілізації. Основні етапи розвитку античної філософії: досократівський, класичний, елліністичний і римський періоди. Космологізм як суттєва риса ранньої античної філософії. Проблема субстанції та вчення про буття в досократиків (Мілетська школа, Елейська школа, Геракліт Ефеський, Демокріт). Стихійна діалектика стародавніх мислителів (апорії Зенона Елейського, вчення про протилежності в Геракліта та Емпедокла). Софісти: “людина – міра усіх речей”. Релятивізм та скептицизм софістичної школи. Сократ та його місце в історії філософії. Об’єктивний ідеалізм Платона. Створення західної метафізики. Енциклопедична система Арістотеля. Елліністичні філософські школи. Епікур: вчення про природу та свободу. Етика стоїцизму та епікуреїзму. Скептицизм та його внесок у світову філософську думку (Піррон, Секст Емпірик). Римський стоїцизм: Сенека, Епіктет, Марк Аврелій. Неоплатонізм.