Електроконтактна обробка

Електроконтактна обробка передбачає механічне відокремлювання з поверхні заготовки металу, нагрітого електричним струмом до пластичного або навіть до рідкого стану. Теплоту частково виділяють електричні дугові розряди, які виникають внаслідок періодичних розривів контакту між інструментом і заготовкою, що переміщаються з великою швидкістю. Крім цього, в місцях нещільного контакту інструмента і заготовки, де перехідний електроопір підвищений, виділяється джоулева теплота.

 

 

 

 

Рис. 2 - Схема електроконтактної обробки плоскої поверхні:

1 — заготовка; 2 — інструмент-електрод; 3 — контакт; 4 — трансформатор; О,— головний рух; Д, — рух подачі

На рис.2 зображена схема електроконтактної обробки плоскої поверхні інструментом 2 у вигляді гладкого циліндричного диска, виготовленого з чавуну або міді. Диск виконує головний рух Д,з лінійною швидкістю понад ЗО м/с, а заготовка 1 — прямолінійний рух подачі В_я. Від знижувального трансформатора 4 до заготовки й інструмента підводять змінний струм напругою 10...ЗО В. Обробка характеризується високою продуктивністю, яка не поступається аналогічній обробці різанням, але якість обробленої поверхні тут невисока. До того ж оброблена поверхня зазнає пошкоджень і структурних змін, що поширюються на глибину до кількох міліметрів.

Електроконтактну обробку застосовують для розрізування вальцівок, для чорнової обробки виливків, штамповок і зливків з вуглецевої й легованої сталі, сплавів кольорових металів, спеціальних важкооброблюваних сплавів. Цей метод використовують також для зачищення зварних швів.