Суть методу калібрування полягає в проштовхуванні або протягуванні крізь оброблюваний отвір жорсткого й твердого інструмента, розмір якого дещо перевищує розмір отвору. Інструментом може бути кулька 3 (рис. 7.1.4, а) або дорн 4 (рис. 7.1.4,б). Дорни виготовляють суцільними або збірними. Останні складаються з набору калібрувальних елементів із загартованих сталей або твердих сплавів і насаджують на оправку. Заготовку 2 встановлюють на підкладку 1 з отвором. До інструмента прикладають силу Р. Щоб зменшити силу Р й підвищити якість обробленої поверхні, застосовують мастильні речовини.
Рис. 7.1.4. Схеми калібрування отвору кулькою (а) і дорном (б):
1 — підкладка; 2 — заготовка; 7 — кулька; 4 — дорн; Р — сила
ДАЙТИ ВІДПОВІДІ:
1. Для чого використовують формотвірні методи?
2. Охарактеризувати накочування різі плоскими плашками.
3. Охарактеризувати накочування різі роликами.
4. Перелічити зміцнювально-калібрувальні методи.
5. На чому грунтуються зміцнювально-калібрувальні методи?
6. Охарактеризувати обкочування та розкочування внутрішніх поверхней.
7. У чому полягає суть методу калібрування?