Технологічні властивості

Технологічні властивості характеризують здатність металу піддаватись обробці у холодному і гарячому стані. їх визначають при технологічних випробуваннях, оцінюючи придатність металу до того чи іншого способу обробки.

Після технологічних випробувань зразок оглядають. При відсутності тріщин, надривів, розшарування, злому визнається, що він витримав випробування.

До найважливіших технологічних властивостей відносять: оброблюваність різанням, зварюваність, ковкість, ливарні властивості тощо.

Оброблюваність різанням — одна з найважливіших технологічних властивостей, бо переважна більшість деталей вузлів і конструкцій піддається механічній обробці. Одні метали обробляються добре, інші, що мають високу твердість — слабо, Дуже в'язкі метали і метали з низькою твердістю також погано обробляються. Покращити обробку сталі різанням можна термічною обробкою.

Зварюваність — здатність металів утворювати не розімне з'єднання, властивості якого близькі до властивостей основного металу, її визначають випробуванням зварного зразка на вигин або розтяг.

Ковкість — здатність металу оброблюватись тиском у холодному чи гарячому стані без ознак руйнування. Ковкість визначають випробуваннями на осаджування до заданого ступеня деформації. Якщо на боковій поверхні не утворюється тріщина, метал придатний для обробки тиском.

Ливарні властивості — здатність металів утворювати виливки без тріщин, раковин, інших дефектів. Основні ливарні властивості — рідкотекучість, усадка, ліквація.

Рідкотекучість — здатність розплавленого металу добре заповнювати порожнину ливарної форми.

Усадка — зменшення об'єму металу при кристалізації. Усадка — причина утворення усадочних раковин і усадочної пористості в зливках і виливках.

Ліквація — неоднорідність хімічного складу сплавів, яка виникає при кристалізації й обумовлена тим, що сплави кристалізуються не при одній конкретній температурі, а в інтервалі температур. Чим ширший температурний інтервал кристалізації, тим сильніше розвивається ліквація. Найбільш сильними ліквуючими домішками є S, О2, Р, С. Вони найсильніше впливають па ширину температурного інтервалу кристалізації.