Ділення понять на види здійснюється за змістом та обсягом.
По місту поняття діляться на конкретні і абстрактні, позитивні і негативні, співвідносні і безспіввідносні .
Конкретні поняття – це поняття, в яких мисляться предмети і явища в їх цільності.
Це, наприклад, такі поняття як „економіка”, „університет”, „ректор”.
Абстрактні – це поняття, в яких відтворюються властивості або відношення між предметами.
Дані відношення і властивості самостійно не існують. Абстрактними поняттями, наприклад, є „електропровідний”, „гідний”, „боязливий”. Якщо мова йде про електропровідність, то мається на увазі електропровідність якогось предмета.
Слід зазначити, що кожне поняття, в іншому сенсі, є абстрактним, бо його формування здійснюється шляхом абстрагування від неістотних ознак і виділення найбільш загальних, істотних ознак.
Позитивні поняття - це поняття, в яких відтворюються ознаки, що притаманні предметам чи явищам.
Наприклад: „охайний”, „юридичний”, „депутат”.
Негативні – це поняття, в яких виражається відсутність у предмета тих чи інших ознак, властивостей.
Наприклад: такі поняття як „неграмотний”, „необачливий”, „недієздатний” є негативними, бо в них говориться про відсутність у предметів певних ознак.
Зміст і обсяг негативних понять визначається через їх відношення до відповідних позитивних понять. Так, зміст негативного поняття ”безвідповідальність” можна визначити через зміст позитивного поняття „відповідальність”. Негативні поняття можуть виражатися з допомогою таких часток як „не”, „без”, „а” та ін.
Наприклад: „небезпечний”, „безініціативний, „аморальний”.
Поняття з точки зору логіки можуть бути позитивними, а з точки зору моралі негативними.
Поняття „крадій” є позитивним, бо в ньому виражається належність ознаки предмету, а з точки зору моралі воно є негативним.
Співвідносними називають поняття зміст одного з яких можна визначити тільки через відношення до іншого поняття.
Наприклад: „плюс” і „мінус”, „добро” і „зло”, „асиміляція” і „дисиміляція”. Дійсно, поняття „плюс” немає ніякого сенсу без поняття „мінус” і навпаки.
Безспіввідносними називаються поняття, зміст яких розкривається без відношення до яких-небудь інших понять.
Це, наприклад, такі поняття як „суспільно-економічна формація”, „столиця”, „студент” та ін.
За обсягом поняття поділяються на одиничні і загальні, а також пусті, непусті, збірні, незбірні.
Одиничним називається поняття, в якому мислиться один предмет.
Наприклад: “Земля”, “Конституція України”, “Кобзар” тощо.
Загальним називається поняття, в якому мислиться більше одного предмета.
Наприклад: “людина”, “країна”, “планета”, тощо.
Пустими називаються поняття в яких мисляться предмети реально неіснуючі.
Це поняття з нульовим обсягом. Наприклад: „вічний двигун”, „дерев’яне залізо” та ін.
Загальні поняття можуть бути реєструючими і нереєструючими.
Збірні поняття відображають істотні ознаки деякої групи предметів, а не ознаки окремого предмета який є складовою частиною певної групи.
Збиральними поняттями , наприклад, є „студентська група”, „партизанський загін”, „популяція”.
Незбірні поняття - це поняття в яких мисляться перш за все ознаки окремого предмета тієї чи іншої групи предметів.
Наприклад: „конституція України”, „перший космонавт світу”, „Дніпро”.