Закон достатньої підстави формулюється так:
1) не можуть бути разом істинними два протилежні судження;
2) не можуть бути разом хибними два суперечливих судження;
3) будь-яка думка може бути істинною тільки тоді, коли вона обґрунтована;
4) бувають думки, які не можуть бути логічно обґрунтованими.
Питання № 131.
Закон достатньої підстави забезпечує:
1) несуперечливість нашого мислення;
2) послідовність нашого мислення;
3) обґрунтованість і доказовість нашого мислення;
4) тотожність думки самій собі.