Закон - це нормативний акт.
 |
Отже, нормативні акти не створюються людьми.
Логічна помилка в даному умовиводі пов'язана з порушенням закону тотожності. В умовиводі не три, а чотири терміна, тому що поняття „закон” у двох засновках вживається у різних сенсах. В одному засновку йдеться про об'єктивні закони природи, а в іншому – про юридичні закони. Є підстава сказати, що середній термін фактично відсутній, оскільки відсутнє поняття, яке б виконувало з'єднувальну функцію між S і Р.
Прикладом вірного міркування є силогізм:
Усі закони природи діють незалежно від людини.
Закон Ома - закон природи.
 |
Отже, Закон Ома діє незалежно від людини.
В силогізмі три терміни. Поняття „закони природи” і „закон природи” вживається в одному і тому ж сенсі.
2. Середній термін повинен бути обов’язково розподілений хоча б в одному із засновків.
Приклад, в якому дане правило порушується:
Усі планети світять відображувальним світлом.
Дане небесне тіло світить відображувальним світлом.
 |
Отже, дане небесне тіло планета.
Висновок із засновків не випливає, тому що поняття „відображувальним світлом”, яке є середнім терміном, не розподілене в обох засновках (береться не в повному обсязі).
Прикладом вірного міркування є силогізм:
Усі планети світять відображувальним світлом.
Дане небесне тіло не світить відображувальним світлом.
 |
Отже, дане небесне тіло не є планетою.
У другому судженні середній термін „відображувальним світлом” розподілений, тому що займає місце предиката у загальнозаперечуваному судженні. Висновок із засновків випливає.
3. Термін не розподілений у засновках не може бути розподіленим і у висновку.
Дане правило ґрунтується на тому, що крайній термін у силогізмі повинен зберігати у висновку той же обсяг, який був і засновку.
Приклад, у якому дане правило порушується:
Мова - це засіб спілкування.
Мова - це суспільне явище.
 |
Отже, суспільні явища є засобами спілкування.
Висновок у силогізмі зроблений невірно, тому що суб'єкт „суспільне явище” у засновку займає місце предиката і тому не розподілений, а у висновку він береться у повному обсязі (розподілений).
Прикладом вірного міркування є силогізм:
Мова – це засіб спілкування.
Мова – це суспільне явище.
 |
Отже, деякі суспільні явища – це засоби спілкування.
У даному силогізмі суб'єкт висновку „суспільне явище” розподілений.
П р а в и л а з а с н о в к і в
1. Із двох заперечуваних засновків висновок не витікає. Один із засновків обов'язково повинен бути судженням стверджувальним.
Наприклад:
Жоден студент нашого факультету не вивчає біохімію.
Жоден студент педагогічного університету не є студентом нашого факультету.
 |
Отже, ...
В даному міркуванні висновок не витікає, тому що обидва засновки є судження заперечуваними і тому середній термін „студент” не співпадає з крайніми термінами . Відношення між S і Р встановити не можна.
2. Якщо один із засновків є судженням заперечуваним, то висновок повинен бути судженням заперечуваним.
Наприклад,
Суддя, який є родичем потерпілого, не може розглядати судову справу.
Суддя М. є родичем потерпілого.
 |
Отже, суддя М. не може розглядати судову справу.
В силогізмі з одним заперечуваним засновком середній термін виключається з обсягу крайнього терміна (в даному прикладі - більшого) і тому обсяг крайнього терміна, який входить в обсяг середнього, виключається із другого крайнього терміна.
3. Одним із засновків силогізму повинен бути судженням загальним. Із двох засновків, які є судженнями частковими висновок не витікає.
Наприклад, із засновків:
Деякі письменники – реалісти.
Деякі письменники – декаденти.
 |
Отже,...
висновок не витікає, тому що вони є судженнями частковими і тому середній термін не розподілений і в більшому і в меншому засновках. Висновок не можна зробити згідно з другим правилом термінів.
Якщо обидва засновки частковозаперечувані судження, то висновок не можна зробити згідно з першим правилом засновків.
Якщо один із засновків частковостверджуване судження, а інший судження частковозаперечуване, то в такому силогізмі буде розподіленим тільки один термін – предикат частковозаперечуваного судження. Якщо цим терміном буде середній термін, то згідно з другим правилом засновків висновок не можна зробити, тому що він повинен бути заперечуваним. В такому випадку предикат висновку буде розподіленим, а це суперечить третьому правилу термінів(більший термін, який не розподілений у засновку буде розподілений у висновку). Якщо не розподілений крайній термін, то висновок не випливає згідно з другим правилом термінів(середній термін повинен бути розподілений хоча б в одному засновку).
4. Якщо один із засновків - часткове судження, то і висновок повинен бути судженням частковим.
Наприклад:
Усі метали (М+) - хімічні елементи(Р-)
Деякі метали (М-) – благородні (S-)
 |
Отже, деякі благородні предмети (S-) є благородними (Р-).
В даному умовиводі більший засновок – А, а менший – І і тому розподілений тільки один термін – суб'єкт загальностверджувального судження, який є середнім терміном. А якщо два крайніх терміна в силогізмі не розподілені, то згідно з третім правилом термінів, менший термін не буде розподіленим , який є судженням частковим.
У тих випадках, коли у силогізмі один засновок судження стверджувальне, а другий судження заперечуване, (за умови, що один із них судження часткове: АО, ЕІ, ОА), то розподіленими будуть або суб'єкт і предикат загальнозаперечуваного судження (ЕІ) або суб'єкт загального і предикат часткового судження (АО, ОА). Згідно з другим правилом засновків в даних силогізмах висновок буде запере чуваним (з розподіленим предикатом). Менший термін у висновку буде нерозподіленим, тому що другим розподіленим терміном згідно з другим правилом термінів повинен бути середній термін. Отже, висновок повинен бути судженням частковим.
Наприклад:
Жоден гуманіст (М+) не є реакціонером (Р+).
Деякі вчені (S-) – гуманісти (М+).
 |
Отже, деякі вчені(S-) не є реакціонерами(Р+).
5.6. Фігури і модуси категоричного силогізму
1. П о н я т т я п р о ф і г у р и с и л о г і з м у .
В посилках простого категоричного силогізму середній термін може займати різні місця. В залежності від цього розрізняють чотири фігури силогізму.
Першоюназивають фігуру силогізму, в якій середній термін займає місце суб’єкта в більшому засновку і місце предиката в меншому засновку.
Схема першої фігури:
М – Р
S – М
 |
S – Р
У другій фігурі середній термін займає місце суб'єкта у більшому і меншому засновку.
Схема другої фігури:
Р – М