Українські економічні реформи 90-х рр. зумовили закономірний інтерес до теорії і практики ринкової організації економіки та необхідність глибокого вивчення основних положень механізму її функціонування.
Ринок є невід’ємним компонентом товарного виробництва. Він виконує роль координаційного механізму. Тому при вивченні даної теми необхідно з’ясувати, як здійснюється ринкова координація, як досягається рівновага між попитом і пропозицією, яку роль у цьому процесі виконує ціна, які умови необхідні для нормального функціонування ринку тощо. При цьому, аналізуючи ринкову систему економіки, необхідно врахувати, що її “двигуном” є конкурентна боротьба між суб’єктами господарювання різних форм власності. Тому потрібно з’ясувати сутність і значення конкуренції в економічній системі, її типи, форми, а також діяльність держави щодо регулювання конкуренції.
Особливу увагу слід надати з’ясуванню суті закону попиту і пропозиції та аналізу факторів, що впливають на їх величину. На основі графіків необхідно розглянути утворення ціни ринкової рівноваги, яким чином вона може змінюватись під дією тих чи інших факторів, які реагують попит і пропозиція на зміни цін.
Ефективність ринкової економічної системи може бути досягнута при наявності та успішному функціонуванні як структурних елементів ринку, так і його організаційних форм, які створюють складну ринкову інфраструктуру. Іншими словами, без них неможливо існування ринку.
Інфраструктура ринку виступає своєрідною зв’язковою ланкою у взаємовідносинах між основними суб’єктами економічних відносин – виробниками економічних ресурсів, кінцевих товарів і їx безпосередніми споживачами.
Інфраструктуру ринкових відносин формують багаточисельні інституціональні одиниці національної економіки, серед яких виділяють брокерські фірми, біржі, інвестиційні компанії, банки, лізингові компанії, центри зайнятості, страхові організації тощо.
При вивченні даної теми необхідно розглянути сутність і функції інфраструктури ринку, діяльність її основних інститутів.