Акція – цінний папір без установленого строку дії, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві і дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду.
Банк – фінансова установа, яка акумулює тимчасово вільні грошові кошти (вклади), надає їх у тимчасове користування у формі кредиту (позики), виступає посередником у взаємних платежах і розрахунках між підприємствами, установами або окремими особами, регулює грошовий обіг в країні, включаючи випуск (емісію) нових грошей.
Банківський прибуток – різниця між процентами на вкладений капітал і виплатою процентів за позиками.
Валовий дохід – здобуток ціни на кількість продукції.
Витрати обігу – витрати підприємства сфери обігу, пов'язані з реалізацією продукції.
Досконала (чиста) конкуренція – ситуація, коли жоден виробник не може впливати на ринкову ціну.
Дивіденд – дохід, який отримує власник акції за рахунок прибутку акціонерного товариства.
Інфраструктура ринку – система підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили.
Конкуренція – економічне змагання за досягнення кращих результатів у будь-якій сфері діяльності, боротьба товаровиробників за найбільш вигідні умови господарювання, одержання максимального прибутку.
Кредит – позика в грошовій або товарній формі на умовах повернення зі сплатою процента. Економічні відносини між кредитором і позичальником.
Норма банківського прибутку – відношення чистого прибутку до власних коштів банку.
Норма (рівень) процента– відношення річного прибутку, що одержується власником грошового капіталу, до суми позичкового капіталу.
Норма прибутку на капітал – щорічний чистий дохід (орендна плата мінус витрати) на вкладену одиницю капіталу.
Орендна плата – платежі за тимчасове використання капітальних благ.
Облігація – цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений строк з виплатою фіксованого процента.
Позичковий капітал– грошовий капітал, який надається в позику господарському суб'єкту на певний час, на умовах повернення, за плату у вигляді процента.
Позичковий процент – вартість послуги, яка надається кредитором позичальнику (клієнтові), у вигляді надання йому за плату певної суми грошей на обумовлений строк.
Попит– потреба в товарах (послугах), яка зумовлена платоспроможністю і виражена в грошовій формі.
Пропонування – кількість продукту, що може бути доставлена на ринок для продажу за кожної можливої ціни протягом визначеного проміжку часу.
Ринкова система – система ринків, цін та конкуренції.
Ринковий механізм– координація діяльності суб'єктів через систему цін.
Ринок – обмін, що здійснюється відповідно до законів товарного виробництва й обміну.
Товарна біржа – форма діяльності оптового ринку з купівлі та продажу товарів за встановленими стандартами і зразками.
Торговий капітал – капітал, який забезпечує рух продукту від виробника до споживача.
Фіктивний капітал – акції, облігації та інші цінні папери, які обертаються на фондовій біржі.
Цінні папери – грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також забезпечують інші права, що випливають з цих документів, іншим особам.