Російська держава за формою правління до 1917 р. була монархією, еволюція якої пройшла такі основні етапи: ранньофеодальний; станово-представницький; абсолютний. Виключення: у період феодальної роздробленості (12-15 ст.) регіонально існувала республіканська форма правління (боярські республіки північного заходу – Новгородська, Псковська).
Офіційними титулами російських монархів були: до середини 16 ст. – великий князь (київський – 9–12 ст., володимирський – 13–14 ст., московський – кінець 14-сер. 16 ст.); цар (1547 – 1721 рр.); імператор (1721– 1917 рр.). Правлячі династії: Рюриковичі (9–кінець 16 ст.); царі різних династій (початок XVI ст.); Романови (1613 р.– лютий 1917 р.)
За формою державного устрою Росія з часу виникнення державності і до Жовтневої революції 1917 р. була унітарною, але багатонаціональною державою. З 1721 р.– імперія, однак, її внутрішній державний устрій відрізнявся від класичних імперій, національні окраїни знаходилися на положенні напівколоній. За політичним режимом Росія традиційно була антидемократичною державою. У монархічний період – самодержавною з елементами деспотії, у радянський – де-юре – демократичною, де-факто – авторитарною.
2.2. НАВЧАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ З КУРСУ „ІСТОРІЯ РОСІЇ”
для студентів 2 курсу історичного факультету ( 9-15 ст.ст.)