Тверське князівство

Займало територію по верхній течії р. Волги та її притоках. Столиця – Тверь (при впадінні р. Тверці до р. Волги, вперше згадується під 1208 р.). Відокремлено Ярославом Всеволодовичем із складу Переяславль-Залеського в якості уділу сину Ярославу в 1247 р. Міста князівства: Кашин, Коснятин, Зубців, Стариця, Холм, Микулін, Дорогобуж (поступово навколо них утворювались удільні княжіння тверского дома). Князівство зміцніло в другій половині 13 ст., а все 14 ст. вело запеклу боротьбу за політичну першість у всій Північно-Східній Русі. Головним суперником Твері в цій боротьбі була Москва.