У випадку коли у виробничих приміщеннях ОГД обертаються горючі гази, легкозаймисті або горючі рідини при визначенні значення їх маси (m), яка може потрапити в об’єм приміщення при розгерметизації, що входить до формули (6.1.), допускається враховувати роботу аварійної вентиляції, якщо вона забезпечена резервними вентиляторами, автоматичним пуском у разі перевищення гранично допустимої вибухобезпечної концентрації та електропостачанням за першою категорією надійності за ПУЕ, за умови розташування пристроїв для видалення повітря з приміщення в безпосередній близькості від місця можливої розрахункової аварії.
(6.1.)
При цьому масу m горючих газів або парів легкозаймистих або горючих рідин, нагрітих до температури спалаху і вище, що надійшли до об’єму приміщення, слід розділити на коефіцієнт К, що визначається за формулою
, (6.4.)
де А - кратність повітрообміну, що створюється аварійною вентиляцією, 1/с;
t - тривалість надходження горючих газів і парів легкозаймистих та горючих рідин до об’єму приміщення приймається: -120 с при автоматичному відключенні; (6.4.1.)
-300 с у разі ручного відключення..
1. Маса m (кг) газу, що надійшов в приміщення при розрахунковій аварії, визначається за формулою
, (6.5.)
де Vап - об’єм газу, що вийшов з апарата, м3;
Vт - об’єм газу, що вийшов з трубопроводів, м3.
, (6.6.)
де Р1 - тиск в апараті, кПа; V- об’єм апарата, м3.
(6.7.)
V1T - об’єм газу, що вийшов з трубопроводу до його відключення, м3;
V2T -об’єм газу, що вийшов з трубопроводу після його відключення, м3;
(6.8.)
де q - витрата газу, яка визначається залежно від тиску у трубопроводі, його діаметра, температури газового середовища тощо, м3/с;
t - час відключення трубопроводів за пунктом 2, с.
, (6.9.)
де P2 - максимальний тиск газу у трубопроводі відповідно до технологічного регламенту, кПа;
r - внутрішній радіус трубопроводів, м;
L - довжина трубопроводів від аварійного апарата до засувок, м.
2. Маса парів рідини m, що надійшли у приміщення за наявності декількох джерел випаровування (поверхня розлитої рідини, поверхня, на яку нанесли цю рідину, відкритий посуд чи ємності та ін.), визначається за виразом
(6.10.)
де mp - маса рідини, що випарилася з поверхні розливу, кг;
mємн. - маса рідини, що випарилася з поверхонь відкритих ємностей, кг:
mсв.п.- маса рідини, що випарилася з поверхонь, на яку нанесено склад, що застосовується, кг.
При цьому кожний з доданків у формулі (6.10.) визначається за формулою
, (6.11.)
де W - інтенсивність випаровування, кг/с×м2;
Fв - площа випаровування, м2, яка визначається залежно від маси рідини mп, що надійшла у приміщення.