Варіант 3. Оцінка пожежної небезпеки на ОГД.
При виникненні пожежі на ОГД, поширення пожежі здійснюється часто за рахунок радіаційного випромінювання. Розглянемо методику визначення можливості поширення пожежі та ураження людей.
Для розв’язання подібного завдання необхідно знати наступні величини:
1. Фізико-хімічні властивості продукту горіння (ступінь чорноти факела, середня температура факела, теплота згоряння продукту, масова швидкість вигоряння з одиниці площі пожежі), які враховуються у вигляді коефіцієнта Кф. Для основних горючих речовин коефіцієнт Кф наведений у табл. Д16.
Коефіцієнт Кф горючих речовин Таблиця Д16
| Вид палива | Бензин | Гас | Дизельне паливо | Мазут | Нафта |
| Кф·10-4 | 6,57 | 4,57 | 5,05 | 2,02 | 2,25 |
2. Характеристику джерела горіння (ширина, довжина, радіус резервуару з пожежонебезпечним продуктом), що визначається коефіцієнтом β, який обчислюється за формулами:
при 
>1,5, (3.37.)
при ≤1,5, (3.38.)
. (3.39.)
Рис. 3.1. Взаємозалежність критерія щільності теплового потоку і відстані при пожежі
Формули (3.37.) і (3.38.) застосовуються для відкритого протяжного джерела горіння, (3.39.) — для джерела горіння в обвалуванні. Тут а і b — ширина і довжина джерела горіння, м; Rp — радіус резервуару, м; Ro6 — радіус обвалування, м.
3. Значення щільності теплового потоку, яке визначає задану зону пожежонебезпеки (q). Наприклад, щільність загорання деревини 22кВт/м2, нафтопродуктів — 27,9 кВт/м2, людей — 1,26 кВт/м2.