Для пояснення роботи електропривода використовують електричні схеми різних типів.
Структурна схема визначає основні функціональні складові частини електропривода, їх призначення і взаємозв'язок між ними (приклад такої схеми наведено на рис. 1.1). Такі схеми виконуються на першій стадії проектування і використовуються для загального ознайомлення та погодження складу основних частин електропривода.
Функціональна схема, крім інформації, яку дає структурна схема, пояснює процеси, що відбуваються в окремих складових частинах електропривода. Такі схеми використовуються для вивчення принципу дії електропривода.
Розглянемо функціональну схему, що представлена на рис. 1.2. Джерелом живлення такої схеми є мережа змінного синусоїдального струму напругою 380 В і частотою 50 Гц. Функцію перетворювального пристрою виконує тиристорний перетворювач частоти, який має діапазон зміни частоти напруги на виході від 45 до 55 Гц.
Функцію електродвигунового пристрою виконує трифазний асинхронний двигун із двома ступенями синхронної швидкості: 1500 та 1000 об./хв. Функцію передавального пристрою виконує редуктор з передаточним відношенням і = 2,5. Керуючий пристрій керує роботою перетворювального та електродвигунового пристроїв.
Принципова (повна) схема визначає повний склад елементів і зв'язків між ними і дає повне й детальне уявлення про принцип роботи електропривода в усіх без винятку режимах роботи. Такі схеми є основою для розробки конструкторської документації на всю робочу машину.
При кресленні принципових електричних схем використовують умовні графічні зображення елементів, основні з яких наведені в додатку А.
Як приклад розглянемо схему, зображену на рис. 1.3. Живлення схеми забезпечується джерелом трифазної напруги (А, В, С). Споживачем електричної енергії є асинхронний двигун із короткозамкненим ротором М, який виконує функцію електродвигунового пристрою електропривода.
До складу керуючого пристрою входять такі електричні апарати: автоматичний вимикач QF, контактор (на схемі показані його котушка К, допоміжний К:1 та силові К:2 контакти), кнопки «Пуск» (SB1) і «Стоп» (SB2) та реле електро- теплові КК1 та КК2 (на схемі показані їх сприймаючі елементи та контакти).
Схема електричних з'єднань (монтажна) показує зв'язки між елементами, із чого вони виконані (дріт, джгут, кабель та ін.), а також місця їх з'єднання та вводу. Ці схеми використовуються при розробці конструкторської документації і, у першу чергу, конструкторських креслень, що визначають розміщення та способи кріплення дротів, джгутів, кабелів та ін. За такими схемами виконують електромонтажні роботи в робочих машинах.
Схеми підключення показують зовнішнє електричне підключення робочої машини.
Загальна схема. Цю схему використовують тоді, коли робоча машина є складовою частиною комплексу і визначає складові частини цього комплексу та електричні з'єднання між ними.
Схема розташування визначає відносне розташування складових частин робочої машини, а також дротів, джгутів, кабелів, які їх з'єднують.