Двигуни постійного струму

Двигуни постійного струму (рис. 4.12) використовуються переважно в електроприводах тих робочих машин, де потріб­не глибоке регулювання частоти обертання.

До переваг двигунів постійного струму можна віднести наявність:

1. широкого діапазону регулювання частоти обертання (від 0 до п_ном вище до п_тах);

2. трьох порівняно простих і надійних способів регулюван­ня частоти обертання: зміною напруги на обмотці якоря, струму збудження та додаткового опору в колі обмотки якоря;

3. великих значень пускових моментів;

4. можливості забезпечення плавного пуску та електричного гальмування;

5. більшої, ніж для машин змінного струму, перевантажува­льної здатності.

 

 

До недоліків двигунів постійного струму можна віднести такі властивості:

1. значно більші, ніж у машинах змінного струму, габарити, маса та вартість;

2. жорсткі вимоги стосовно правил запуску;

3. великі експлуатаційні витрати;

4. відносно низька надійність у роботі;

5. низький ККД.

В електроприводах робочих машин здебільшого викорис­товуються двигуни постійного струму серій 2П та 4П, що мають такі граничні номінальні параметри:

· номінальна потужність:

- при напругах 110, 220 В від 0,13 до 220 кВт;

- при напругах 440, 600 В від 110 до 800 кВт.

· номінальні частоти обертання: від 224 до 3150 об/хв.

Для двигунів постійного струму до нормованих парамет­рів відносять також максимальну частоту обертання, яка зви­чайно складає:

п _max= (2+2,5) п_ном .

Технічні дані деяких двигунів постійного струму серії 2П наведені в додатку Ж, а більш повна інформація - у довідниках.