Вибір електродвигуна і перевірка правильності вибору при роботі в режимі S1

Вважають, що електродвигун у складі електропривода пра­цює в режимі S1, якщо тривалість роботи його під наван­таженням перевищує (3-4) Т_н, де Т_н - постійна часу нагрі­вання електродвигуна. При цьому навантаження може бути або постійним, або ж циклічно змінюватися за умови

t_ц > 10 хв.

При постійному навантаженні протягом усього часу роботи електродвигун вибирають за умови:

М_с <М_ном ,Р_с<Р_ном , (4.20)

де М_с, Р_с - момент і потужність постійного навантаження, М_ном, Р_ном - номінальні значення моменту і потужності електродви­гуна в режимі S1.

Після вибору електродвигуна за каталогом виконується перевірка в умовах пуску:

М _п > М_сп або Р _п > Р _сп , (4.21)

де М_п, Р_п— пускові момент і потужність електродвигуна;

М_сп, Р_сп - пускові момент і потужність навантаження від робочої машини.

Оскільки в довідниковій літературі, як правило, не наво­дяться значення пускових моментів двигунів, а даються зна­чення допустимих коефіцієнтів пуску k_n, то при виконанні перевірки в умовах пуску доцільно нерівність (4.21) подати в такому вигляді:

k_n > k'_n, (4.22)

де k_n = М_n/М_ном P_n/P_ном ^_ допустимий коефіцієнт пуску елект­родвигуна; k'_n = М_сn/М_номР_сп/Р_ном - дійсний коефіцієнт пус­ку електродвигуна.

При змінному навантаженні (рис. 4.13) визначальною ознакою належності до режиму S1, крім t_ц > 10 хв, є те, що температура електродвигуна за час циклу роботи досягає сталого значення.

 

Еквівалентна потужність розраховується за формулою:

P_екв= (4.23)

де , ... Р_п - потужності на кожному з інтервалів наванта­ження;

t _р1, t_p2, ... t_pn - тривалість роботи на кожному з інтерва­лів навантаження.

Вибір електродвигуна виконується за каталогом для двигу­нів, призначених для роботи в режимі S1 (додаток Б), за умови:

Р_екв Р_ном (4.24)

 

Після цього виконуються дві перевірки правильності вибору:

1. перевірка в умовах пуску. При цьому використовують фо­рмулу (4.21) або (4.22);

2. перевірка перевантажувальної здатності. При цьому ви­користовують формулу:

М_max > М _{с max} або Р_max > Р _{с max}, (4.25)

де М_max, Р_max — максимальні (критичні) значення відповідно мо­менту і потужності двигуна;

М _{с max}, Р_{с max} — найбільші значен­ня відповідно моменту і потужності навантаження, що ви­значаються за діаграмою навантаження.

Оскільки в довідниковій літературі, як правило, не наво­дяться значення максимальних моментів і потужностей дви­гунів, а даються значення допустимих коефіцієнтів максимуму k_max, то при виконанні перевірки перевантажувальної зда­тності доцільно вираз (4.25) представити в такому вигляді:

k _max > k' _max, (4.26)

де k _max = М_max / М_ном = Р _max / Р_ном - допустимий коефіцієнт максимуму двигуна;

k' _max = М _{с max} / М_ном = Р _{с max} / Р_ном - дійсний коефіцієнт максимуму двигуна.