Регулювання швидкості електропривода з асинхронним двигуном із фазним ротором

Частота обертання ротора асинхронного двигуна з фазним ро­тором визначається також за формулою (5.3). Для цього виду двигунів регулювати швидкість можна тими ж способами, що були описані в п. 5.3.1 для асинхронного двигуна з короткозам­кненим ротором (зміною частоти напруги живлення, кількості пар полюсів та ковзання). Але на практиці для цих двигунів використовується лише один спосіб - шляхом зміни ковзання внаслідок зміни величини опору R_д реостатів, що вмикаються в коло обмотки ротора (рис. 5.8).

 

Зміною величини опору R_д досягається збільшення на­хилу механічної характеристики двигуна, що забезпечує ре­гулювання його швидкості від нуля до номінального зна­чення (рис. 5.9).

 

На практиці в електроприводах робочих машин регулювання швидкості таким способом частіше здійснюється ступенями, оскільки по обмотках ротора і по R_d проходять значні струми, тож використовувати пристрої, які б забезпечували плавну зміну величини опору R_d часто буває недоцільно.

До переваг цього способу регулювання швидкості можна віднести можливість змінювати швидкість від нуля до номі­нального значення, а також стабільність перевантажуваль­ної здатності двигуна (М_max = const).

Недоліками цього способу регулювання швидкості є ве­ликі втрати в R_d, а також необхідність використання допомі­жних комутаційних апаратів, що забезпечують зміну вели­чини опору в колі обмотки ротора.