Принципові електричні схеми складаються з окремих елементів, якими можуть бути як цілі вироби (резистори, конденсатори, котушки індуктивності, лампи та ін.), так і окремі складові частини виробів (котушки і контакти реле, обмотки трансформатора, магнітопровід та ін). Елементи електричних схем зображаються у вигляді умовних графічних позначень, як показано в додатку А, або ж оберненими на кут 90°, 180° чи 270°.
Електричні з'єднання між елементами схеми зображаються лініями електричного зв'язку, розташованими у вигляді горизонтальних та вертикальних відрізків з найменшою кількістю зламів і взаємних перетинів.
Умовні графічні позначення елементів і лінії їх електричного зв'язку виконуються на схемах лінією однакової товщини (0,2 ... 1 мм).
Кожний елемент електричної схеми повинен мати літерно-цифрове позиційне позначення. Воно складається з двох частин, які записуються без розділових знаків і пропусків.
Перша частина називається літерним кодом елемента і складається з однієї чи кількох літер латинського алфавіту, наприклад, на рис. 1.3: М - двигун, К - контактор, QF - автоматичний вимикач і т.д.
Друга частина називається порядковим номером елементів і позначається однією або кількома арабськими цифрами. Порядковий номер елементам одного й того ж виду присвоюється починаючи з одиниці, а далі - згідно з розташуванням елементів на схемі в послідовності зліва направо і зверху вниз.
Якщо на схемі умовними позначеннями зображені кілька елементів одного виробу, то їм присвоюється одне і те саме літерно-цифрове позначення. Наприклад, на схемі на рис. 1.3 використовуються два реле електротеплові. Для умовного позначення як сприймаючого елемента, так і контактів кожного із реле використано ті самі літерно-цифрові позначення: для першого - КК1, для другого - КК2.
Якщо на схемі умовними позначеннями зображені кілька однотипних елементів одного виробу, то після їхнього літерно-цифрового позначення через знак «:» пишеться порядковий номер однотипного елемента, який складається з однієї або кількох арабських цифр. Порядковий номер однотипного елемента присвоюється починаючи з одиниці, далі - згідно з розташуванням елементів на схемі в послідовності зліва направо і зверху вниз. Наприклад, на схемі (див. рис. 1.3) використовуються допоміжні К:1 та силові К:2 контакти контактора К.
Літерно-цифрові позначення пишуться зверху або праворуч від умовних графічних позначень елементів. Для них застосовують креслярський шрифт одного й того ж розміру.
Описувати роботу принципової електричної схеми в навчальних цілях рекомендується в такій послідовності:
1. Характеристика джерела живлення.
2. Характеристика силових споживачів електричної енергії.
3. Перелік і призначення електричних апаратів та вимірювальних приладів.
4. Робота схеми на час запуску.
5. Робота схеми в сталому режимі.
6. Робота схеми при робочому відключенні.
7. Робота схеми при аварійному відключенні.