Задача 13. Зображення основних форм рельєфу за допомогою горизонталей

 

Основні форми рельєфу такі:

1. Гора, пагорб – куполоподібне підвищення земної поверхні. Найвища точка (12) – вершина, бокова поверхня – схили, нижня частина – основа або підошва гори (рис. 13 а);

2. Улоговина, котловина – це чашоподібне заглиблення земної поверхні. Найнижча точка (15) – дно, бокові поверхні – схили, лінія перетину з рівнинною місцевістю – бровка. Гора і улоговина на карті (плані) зображуються замкнутими кривими. Берг-штрихи на горизонталях гори спрямовані від її вершини до основи, по горизонталях улоговини – в напрямку до дна (рис. 13 б).

3. Хребет – витягнута височина, упродовж якої проходить вододільна лінія GF (рис. 13 в).

4. Лощина – витягнуте зниження земної поверхні, упродовж якого проходить лінія водостоку MN, (рис. 13 г) яку називають тальвегом.

5. Сідловина – пониження між двома сусідніми гірськими вершинами або підвищення, що нагадує за своєю формою сідло (рис. 13 д).

Вивчення рельєфу починають з визначення на карті напрямів підвищення та пониження місцевості. При цьому керуються наступними ознаками: а) бергштрихи завжди спрямовані в бік пониження; б) основи цифр, якими позначені горизонталі, розташовані в напрямку пониження скату; в) до водойм і водостоків місцевість понижується; г) в один бік від горизонталей місцевість понижується, а в іншу - підвищується; д) горизонталі перегинаються на водорозподільних лініях хребтів і на тальвегах лощин.

Рисунок 13 – Основні форми рельєфу