Розвиток людської цивілізації базується на енергетиці. Від стану паливно-енергетичного комплексу залежать темпи науково-технічного прогресу й виробництва, а, отже, й життєвий рівень людей. Темпи зростання виробництва енергії у світі сьогодні є вищими за темпи приросту населення, що зумовлюється індустріалізацією, збільшенням енерговитрат на одиницю продукції в сільському господарстві, гірничорудній промисловості, металургії тощо.
Джерела енергії, які використовує людство, поділяються на відновлювані – енергія Сонця, вітру, морських припливів, гідроенергію річок, внутрішнього тепла Землі, й не відновлювані – викопне мінеральне паливо та ядерна енергія. Перші не порушують теплового балансу Землі, оскільки під час їх використання відбувається лише перетворення одних видів енергії на інші. Зате використання других спричинює додаткове нагрівання атмосфери і гідросфери. Це небезпечно, бо може призвести до зміни рівня води у Світовому океані, що, своєю чергою, змінить співвідношення площі суші й водного дзеркала, вплине на клімат Землі, на тваринний і рослинний світ.
Отже, є теплова межа, яку людство не повинне переступати, інакше це матиме для нього катастрофічні наслідки. За розрахунками вчених, небезпечні межі буде досягнуто в разі використання не відновлюваних джерел енергії в кількості, яка перевищить 0,1% потужності потоку сонячної енергії, що надходить на Землю, тобто більш як 100 млрд. кВт. Сьогодні на базі не відновлюваних джерел виробляється енергії в 10 разів менше за гранично допустиму кількість. Якщо темпи зростання виробництва енергії залишаться такими самими, то теплової межі буде досягнуто приблизно в середині ХХ1 століття. А людство продовжує нарощувати темпи. Нині 70% усієї енергії воно отримує за рахунок спалювання нафти й газу, плюс 7% - за рахунок роботи АЕС.
Необхідно наголосити, що спалювання мінеральної сировини – вкрай нераціональний спосіб використання природних ресурсів. Нафта, наприклад, дуже цінна сировина для хімічного синтезу. Крім вуглеводневого палива й урану в природі є ще одне не відновлюване джерело енергії. Це дейтерій, або важкий водень – потенційне паливо для термоядерних електростанцій майбутнього. Запаси його у Світовому океані оцінюються в 1900 умовних одиниць палива.
Запаси відновлюваних джерел становлять: вітру – 0,4 у.о.п., морських припливів і хвиль – 0,2-0,3 у.о.п., внутрішнього тепла Землі – 0,2 у.о.п., сонячного випромінювання – 2000 у.о.п.
Паливна проблема – одна з найзлободенніших для нашої країни. За даними вчених, Україна забезпечена власним вугіллям на 95%, нафтою – на 8%, природним газом – на 22%.