Поняття середовища існування. Водне, ґрунтове, повітряне середовище.

Дослідження окремих організмів, їх індивідуальних зв’язків з середовищем є предметом аутекології.

Природа –об`єктивна реальність, результат еволюції матеріального світу, що існує поза свідомістю людини.

Життя людей, їх трудова діяльність, побут та відпочинок проходять в складній системі взаємопов’язаних соціальних, природних і штучно створюваних факторів і явищ, які характеризують даний стан природи, етап розвитку суспільства і його взаємодію з природою. Це повітря, вода, грунт, рослинний і тваринний світ, всі досягнення науково-технічного прогресу, що оточують людину і створюють умови для її існування. Цю систему, як правило, називають навколишнім середовищем чи довкіллям.

. Навколишнє середовище – дуже складна, багатофункціональна, оптимально збалансована єдина система, що живе й постійно оновлюється за власними законами обміну речовин та енергії, а її деградацію визначають за можливістю самовідновлення. Навколишнє середовище складається з природного та штучного, створеного самою людиною, середовища.

Природне середовище– сфера постійних взаємодій і взаємопроникнення елементів і процесів чотирьох її складових: атмосфери, літосфери , гідросфери і біосфери під впливом екзогенних (переважно космічних) і ендогенних факторів та діяльності людини. Екологія вивчає фактори середовища з їх впливом на живі організми.