Біотичні фактори, форми біотичних відносин.

У природних умовах кожен живий організм живе не ізольовано, а у взаємозв’язках з іншими живими істотами. Взаємодіючи між собою, організми вступають один з одним у певні зв’язки, які можуть бути корисними, шкідливими, або нейтральними (залежно від того, стимулюється чи обмежується життєдіяльність кожного з них). Зв’язки між організмами – необхідна умова існування. З одного боку, вони пом’якшують тиск навколишнього середовища, а з другого – завжди становлять певну небезпеку, навіть пряму загрозу існуванню індивіда.

Безпосереднє живе оточення організму називається біотичним середовищем, а впливи, що виявляються під час взаємозв’язків організмів у ньому, - біотичними факторами. отже, біотичні фактори поєднують уcю сукупність впливів живих організмів один на одного. Представники кожного виду можуть жити лише в тому середовищі, яке забезпечує для них нормальні умови існування.

Взаємозв’язки і взаємовпливи живих істот можуть бути прямими і непрямими (опосередкованими); прямі взаємозв’язки виявляються у безпосередньому впливі одних організмів на інші, а непрямі – опосередковано, через проміжні ланки. Можливі взаємозв’язки між особинами одного виду (боротьба за поживу, за лідерство у зграї, захист ділянки) та між особинами різних видів.

Усі біотичні зв’язки у природі умовно можна поділити на такі групи: нейтральні – жоден із взаємодіючих видів не впливає на іншого; взаємо корисні – вигідні для обох видів; взаємо шкідливі – негативно впливають на обох партнерів; корисно-шкідливі – один має вигоду, а інший пригнічується; корисно-нейтральний – один має користь, а другий не зазнає від цього шкоди; шкідливо-нейтральний – один вид пригнічується, а другий не зазнає шкоди.

Взаємокорисні: протокооперація, симбіоз, мутуалізм.

Корисно-нейтральні: коменсалізм (нахлібництво, співтрапезництво, квартиранство);

Корисно-шкідливі: паразитизм, хижацтво;

Взаємо шкідливі: конкуренція (міжвидова, внутрішньовидова).

За типом харчування і використовуваним джерелом енергії живі організми в екосистемі поділяють на три класи:

1. Продуценти, або виробники – переважно зелені рослини, здатні створювати їжу з простих неорганічних речовин завдяки реакції фотосинтезу. Вони є автотрофними (тобто самостійно харчуються: рослини, водорості, планктон).

2. Консументи, або споживачі – здебільшого тварини, які є гетеротрофами, тобто ті, які харчуються живими організмами. Їх поділяють на первинні, вторинні, третинні тощо. Первинні харчуються виключно живими рослинами або їх рештками, вторинні - зоопланктоном, рослиноїдними рибами, що харчуються первинними консументами, один одним, або іншими вторинними консументами.

3. Редуценти або відновлювачі – живі організми, які руйнують складні сполуки мертвої протоплазми, поглинають деякі продукти розкладу та вивільняють неорганічні поживні речовини. Здатні слугувати інгібіторами, або стимуляторами для інших біотичних компонентів екосистеми.