World Wide Web - це єдиний інформаційний простір, що складається із сотень мільйонів взаємозалежних електронних документів, що зберігаються на Web-серверах. Окремі документи, що укладають простір Web, називають Web-сторінками. Групи тематично об’єднаних Web-сторінок називають Web-вузлами. Один фізичний Web-сервер може містити достатньо багато Web-вузлів, кожному з яких, як правило, приділяється окремий каталог на жорсткому диску серверу.
Програми для перегляду Web-сторінок називають броузерами. Броузер виконує відображення документа на екрані, керуючись командами, що автор документа впровадив у текст. Такі команди називаються тегами. Вони замкнуті в кутові скобки і звичайно використовуються парами: що відкриває і закриває. Тег, що відкриває, починається із символу “<”.
Правила запису тегов містяться в специфікації особливої мови розмітки, близької до мов програмування. Вона називається мовою розмітки гіпертексту - HTML. У такий спосіб Web-документ являє собою звичайний текстовий документ, розмічений тегами HTML. Такі документи називають документами у форматі HTML. Найбільше важливою рисою Web-сторінок, що реалізовані за допомогою тегів HTML, є гіпертекстові посилання. Гіпертекстовий зв'язок не міг би існувати, якби кожний документ у цьому просторі не мав свою унікальну адресу. Адреса будь-якого файла у всесвітньому масштабі визначається уніфікованим покажчиком ресурсу - URL.
Адреса URL складається з трьох частин:
Вказівка служби, що здійснює доступ до даного ресурсу (звичайно позначається ім'ям прикладного протоколу, що відповідає даній службі. Так, наприклад, для служби WWW прикладним є протокол HTTP ( Hyper Text Transfer Protocol - протокол передачі гіпертексту):
http://
Вказівка доменного імені комп'ютера, на якому зберігається даний ресурс:http://www. abcde. com… Вказівки повного шляху доступу до файла на даному комп'ютері. У якості роздільника використовується символ “/”:
http://www. abcde. com/Files/New/abcdefg. Zip