Електронна пошта

Електронна пошта (E-mail). Ця служба є однією з найбільш ранніх і мабуть найпоширениших сервісів Інтернет. Її забезпеченням в Інтернеті займаються спеціальні поштові сервери.

Система електронної пошти дозволяє доставити повідомлення на будь-який комп'ютер, включений у мережу Інтернет. Повідомлення може містити текст або файл практично будь-якого формату - графіку, музику і т.д.

Всі користувачі електронної пошти мають унікальні адреси. Адреса користувача зареєстрована в визначеному домені Інтернету. З кожним доменом пов'язаний поштовий сервер, що управляє адресами користувачів.

Користувач набирає текст листа в спеціальній програмі, що називається поштовим клієнтом. Ця програма, у залежності від можливостей, дозволяє створювати і редагувати нові листи, обробляти листи, що надійшли, зберігати і систематизувати листування і т.д.

Поштовий клієнт поміщає лист у "поштову скриньку" користувача, розташовану на поштовому сервері. Сервер, у свою чергу, передає лист на поштовий сервер адресата.

Адреса електронної пошти

У Інтернеті прийнята система адрес, що базується на доменній адресі машини, залученої до мережі. Адреса користувача складається з двох частин, розділених символом "@":

Наприклад: Linda@rasper. org

У даному випадку Linda - це ім'я користувача. А rasper. org - адреса, доменна ім'я поштового серверу.

Формат повідомлення електронної пошти

Поштове повідомлення складається з трьох частин: конверта, заголовка і тіла повідомлення. Користувач бачить тільки заголовок і тіло повідомлення. Конверт використовується тільки програмами доставки. Заголовок завжди знаходиться перед тілом повідомлення і відділений від нього порожнім рядком.


 

18. Домен – група вузлів, об’єднаних за певною ознакою.

 

 

19. фізично підключити ПК, одержати IP адресу на постійній або тимчасовій основі, встановити або настроїти, організації, що підключають до свого вузла – провайдери.

 

 

20. Організація роботи в комп. мережі

Групи співробітників, що працюють над проектами у рамках локальної мережі - робоча група. Сукупність правил поділу і обмеження прав учасників комп. мережі – політика мережі. Керування мережною політикою – адміністрування мережі. Особа, що управляє організацією роботи учасників локальної комп. мережі – системний адміністратор. При підключенні до локальної мережі, глобальної важливу роль грає поняття мережної безпеки, для забезпечення мер. безп. встановлюють брандмауер.