Штучний інтелект (artificial intelligence) – один з розділів інформатики, в межах якого ставляться і вирішуються задачі апаратного і програмного моделювання тих видів людської діяльності, які традиційно вважаються інтелектуальними (творчими).
Сучасні інтелектуальні інформаційні технології – це технології обробки інформації і вирішення задач за допомогою комп’ютерів, спираючись на досягнення в галузі штучного інтелекту.
Результати досліджень по штучному інтелекту використовуються в інтелектуальних системах (ИС) – технічних і програмних системах, які здатні вирішувати задачі, що вважаються творчими і належать конкретній предметній галузі. Знання з даної предметної галузі зберігаються в пам’яті інтелектуальної системи. Системи штучного інтелекту складаються з трьох основних блоків: бази знань, модуляторі і інтелектуального інтерфейсу. Типовим представником систем штучного інтелекту є експертні системи.
В дослідженнях по штучному інтелекту можна виділити два основні напрямки:
1. Програмно-прагматичний („не має значення як побудований „мислячий” пристрій, головне, щоб на задані вихідні дії воно реагувало, як людський мозок). Цей напрямок займається створенням програм, за допомогою яких можна вирішувати задачі пошуку, класифікації, розпізнавання, логічні, ігрові тощо.
2. Біонічний („єдиний об’єкт, що здатний мислити – людський мозок, тому будь-який „мислячий” пристрій має відтворювати його структуру). Цей підхід займається проблемами штучного відтворення тих структур і процесів, які властиві людському мозку і полягають в основі процесу вирішення задач людиною.
Традиційним (класичним) прийнято вважати програмно-прагматичний напрямок, коли розглядається лише кінцевий результат рішення задачі. В рамках біонічного підходу до проблеми штучного інтелекту сформувалася нова наука – нейроінформатика, практичним результатом якої є розробка нейрокомп’ютера – обчислювальної машини VI покоління.
Суттєвий прорив в практичному застосуванні штучного інтелекту відбувся в середині 70-х років ХХ сторіччя, коли на зміну пошукам універсального алгоритму мислення прийшла ідея моделювати конкретні знання спеціалістів-експертів. В США з’явилися перші комерційні системи, засновані на знаннях – експертні системи. Сформувався новий підхід до рішення інтелектуальних задач – представлення і використання знань.