Методика самоаналізу лекції

Специфіка педагогічної діяльності полягає в тому, що прочитана лекція ще не є кінцевим етапом. Важливо не тільки провести заняття, але й детально його проаналізувати. Це робиться, в першу чергу, з метою самоудосконалення. Постійний творчий пошук, професійне зростання потребує критичного і уважного ставлення до самого себе.

Аналіз лекції може проводитися за кількома напрямками, а саме:

Якість підготовчого етапу:

· чи дозволив обраний план достатньо повно висвітлити питання теми і досягти дидактичних цілей?

· наскільки правильно був обраний варіант початку лекції, чи дозволив він одразу встановити контакт з аудиторією?

· наскільки співпав хронометраж на підготовчому етапі з реалізацією?

· який матеріал викликав найбільший інтерес?

· чи достатньо зрозумілими були поняття і терміни, що розглядалися під час лекції?

· що в тексті лекції потребує переробки?

Ефективність педагогічної комунікації під час лекції:

· чи співпала прогностична модель аудиторії з реальною?

· наскільки швидко вдалося встановити контакт і у який спосіб?

· як підтримувалася увага протягом лекції?

· чи виникли під час заняття якісь нестандартні ситуації?

· наскільки ефективним був зворотний зв’язок?

· які методи і прийоми були найбільш вдалими?

· чи правильно був обраний стиль спілкування?

· що можна віднести до педагогічних невдач?

· наскільки ці невдачі вплинули на враження від лекції?

Управління пізнавальною діяльністю слухачів (курсантів, студентів):

· наскільки аудиторія була готова до сприйняття лекції?

· чи вдалося встановити баланс між рівнем підготовленості аудиторії і підготовленим текстом?

· чи відчувався інтерес до теми лекції і тих проблем, що розглядалися під час неї?

· наскільки продуктивною з точки зору розвиваючого і проблемного навчання була лекція?

· чи стане ця лекція поштовхом для самостійної роботи слухачів (курсантів, студентів), чи викликала вона бажання дізнатися більше?

· що потребує свого логічного продовження на семінарських і практичних заняттях?

· які прогнози на семінарське заняття?

Іміджеві характеристики лектора:

· наскільки вдалим був візуальний імідж (одяг, зачіска, вираз обличчя і т.ін.)?

· як я оцінюю свій комунікативний імідж (сила голосу, тембр, дикція, інтонація, темпоритміка мовлення, рівень володіння мовою, міміка і жести тощо)?

· чи проявилися під час лекції певні вади або шкідливі звички (наприклад, заповнення пауз звуками "а-а", "е-е", зловживання окремими словами тощо)

· на що слід звернути увагу в подальшому, щоб подобатися аудиторії?

Загальні результати:

· чи досягла лекція поставлених дидактичних цілей?

· що слід взяти на озброєння, а від чого відмовитися на етапі підготовки і проведення лекції?

Таким чином, діяльність викладача на всіх етапах підготовки й проведення лекцій має орієнтуватися на логіку сучасних дидактичних технологій, а саме: від прогностичності цілей навчання (чому навчати і для чого навчати?), з урахуванням рівня кваліфікації викладача (хто навчає?), особливостей аудиторії (кого навчає?), до відбору і проектування змісту освіти (який саме матеріал давати?), форм організації навчального процесу (як?), методів і засобів навчання (за допомогою чого?) і діагностики досягнутих результатів (що вийшло?). Саме такі підходи дозволяють найбільш виважено і раціонально використовувати таку форму навчання, як лекції, що за своїм рівнем відповідають вимогам підготовки висококваліфікованих фахівців.

 

[1] Бадмаев Б.Ц. Методика преподавания психологии. - М., 2001. - С.102.

[2] Бадмаев В.Ц. Вказана робота. - С.102.

[3] Там же.

[4] Зарецкая Е.Н. Риторика: Теория и практика речевой коммуникации. - М., 1998. - С.95.

[5] Зарецкая Е.Н. Деловое общение: Учебник: В 2 т. - Т.1. - М., 2002. - С.330.