САМОСТІЙНЕ ВИВЧЕННЯ 3.3. СВЯТОСЛАВ

4. Період розквіту Київської Русі (кінець X-перша пол.XI ст.)

Період розквіту Київської Русі припадає на час князювання Володимира Святославовича і Ярослава Мудрого.

4.1.Володимир Святославич (Володимир Великий)

Народився Володимир Великий близько 960 p., Матір'ю Володимира була Малуша, ключниця палацу, виховувася братом Малуші, воєводою Добринею. Володимир в юні роки одержав в управління Новгород. Проте великокнязівський престол було призначено явно не йому.Вирушаючи у другий похід проти Візантії влітку 969 p., Святослав залишив намісником у Києві Ярополка, а Олега, його молодшого брата, посадив княжити у древлян. Навесні 972 р. печеніги вбили Святослава. Ярополк виступив проти Олега. Сутичка між ними закінчилася загибеллю Олега і прямим підпорядкуванням древлянських земель Києву. Володимир утік у Швецію і прожив близько двох років . У 978 р. Володимир Великий і Добриня повернулися в Новгород із варязьким військом, збираючись виступити проти Ярополка. Щоб зміцнити свої позиції, Володимир Великий посватався до Рогнеди, батько якої, Рогволд, княжив у Полоцьку, а брат Тур утвердився на Прип'яті, заснувавши місто-фортецю Турів. Влада дому Рогволда поширювалася майже на всі землі сучасної Білорусі, й Володимир Великий бажав залучити його на свій бік у боротьбі за Київ. Проте Рогнеда в образливій формі відмовила женихові. Тоді розгніваний князь захопив Полоцьк і силоміць узяв її собі за дружину, жорстоко розправившись із її батьком та братами. Підкорення Полоцька значно зміцнило позиції Володимира в боротьбі з Ярополком. Спираючись на варягів, новгородське ополчення й сили деяких північних земель Русі, Володимир Великий та Добриня вирушили до Смоленська й, розбивши війська Ярополка, заволоділи містом. Шлях по Дніпру на Київ було відкрито. Ярополк, який симпатизував християнам і був одружений із християнкою (колишньою черницею, яку Святослав, зачарований її красою, привіз спадкоємцеві в подарунок із Балкан), не мав великої підтримки серед дружинників і більшості киян. Володимир Великий підійшов до Києва з півночіі став табором у Дорогожичах. Тут він вступив у таємні переговори з воєводою Блудом, старим знайомим і соратником Добрині по Святославових походах. Блуд переконав Ярополка залишитиКиїв і перебути небезпеку у фортеці Родня, що була на Княжій горі біля Канева. Володимир Великий без бою зайняв столицю й підступив до Родні. Після затяжної облоги Ярополк здав фортецю й вийшов до брата, який обіцяв зберегти йому життя. Але невдовзі його вбили варязькі дружинники, найімовірніше, за вказівкою Володимира.Тоді ж Володимир Великий примусив вдову Ярополка, яка на той час чекала дитину (майбутнього князя Святополка), стати його третьою дружиною.

Утвердившись у Києві у 980 p., Володимир Великий спочатку повів себе як запеклий язичник і гонитель християн. Це було пов'язано як із язичницьким складом ядра його війська, так і з бажанням тримати у страху київських християн, які доти орієнтувалися на Ярополка. Одним із яскравих епізодів початку правління Володимира було принесення у жертву Перуну двох київських варягів-християн. Із перших років перебування в Києві Володимир Великий розгорнув велике будівництво на Старокиївській горі, яка перетворилася за Ольги на адміністративно-палацовий центр столиці. Князь спорудив новий кам'яний палац із бенкетною залою (гридницею), а перед ним — величне капище з ідолами. Центральною фігурою цього святилища був Перун, давньослов'янський бог грому і блискавок, війни й перемоги, покровитель князя та його дружини.