Величезну теоретичну і практичну значимість, особливо в сучасних умовах, має розгляд проблеми, пов'язаної з визначенням співвідношення політичної системи суспільства і держави, виявлення економічних і соціально-політичних факторів, що впливають на визначення його місця і ролі в політичній системі суспільства
Варто відразу ж обмовитися, що державу не можна ототожнювати з політичною системою, її варто розглядати як важливу складову частину цієї системи, що входить до неї не як сукупність розрізнених органів, а як цілісний політичний інститут.
У вітчизняній і закордонній літературі дослідженню питань, що стосуються різних сторін внутрішньої організації і діяльності держави, приділяється значна увага. Держава докладно вивчається в різних напрямках: у структурному і функціональному плані, з погляду її статики і динаміки, з позиції філософських категорій форми, змісту, сутності. Однак при цьому нерідко залишається без уваги ряд питань, безпосередньо пов'язаних з функціонуванням держави як базового інституту політичної системи суспільства. Розгляд держави в цьому ракурсі виявляє безсумнівний інтерес, оскільки дозволяє охарактеризувати державний механізм через опосередковувані ним політичні відносини і тим самим дає можливість більш точно визначити місце і роль держави в політичній системі суспільства.
Держава виступає як особлива ланка, як базовий інститут у структурі політичної системи суспільства. Його роль і місце в цій системі не ототожнюється з роллю і місцем, з одного боку, правлячої партії, а з іншого - інших ланок цієї системи.
Держава − не просто саме масове політичне об'єднання громадян, а об'єднання усіх без винятку громадян, усіх членів суспільства, що знаходяться в політико-правовому зв'язку з державою, незалежно від класової, вікової, професійної й іншої приналежності. Держава є виразником їхніх загальних інтересів і світогляду.
Місце і роль держави в політичній системі суспільства визначаються наступними основними моментами:
по-перше, держава відіграє головну роль в удосконаленні суспільства як власника основних знарядь і засобів виробництва, визначає основні напрямки його розвитку в інтересах всіх і кожного;
по-друге, держава виступає організацією всіх громадян;
по-третє, держава має у своєму розпорядженні спеціальний апарат управління і примусу;
по-четверте, у держави є розгалужена система юридичних засобів, що дозволяють використовувати різні методи переконання і примусу;
по-п'яте, держава має суверенітет;
по-шосте, держава має єдність законодавчих, управлінських і контрольних функцій, це єдина повновладна організація в масштабі всієї країни.
Держава відноситься до числа власне політичних організацій, що, будучи оснащеними спеціальним апаратом примусу і придушення з відповідними «речовинними придатками» у вигляді в'язниць і інших примусових установ, держава виступає як головна сила в руках політичних сил, що стоять при владі, як головний провідник їхньої волі й інтересів у життя, як найважливіший засіб здійснення політичної влади.