Український ринок цінних паперів належить до тих, що тільки формуються. Одна з причин тут полягає у відносно короткому терміні існування національного фондового ринку. Законодавчо його оформлення почалося з прийняття Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” в червні 1991р., у жовтні 1991р. була зареєстрована Українська фондова біржа, а перші торги на якій відбулися в лютому 1992р.
В Україні переважно розвинутий позабіржовий сегмент – ринок фінансових посередників, переважно дилерський.
Біржовий сегмент – ринок біржових фірм і банків, переважно брокерський. На цьому ринку України обертається близько 1% цінних паперів.
В Україні сьогодні не існує єдиної системи котирування цінних паперів – торги здійснюються окремо на Українській фондовій біржі, Київській міжнародній фондовій біржі, Донецькій фондовій біржі, Придніпровській фондовій біржі, а також на фондовій секції Української міжбанківської валютної біржі (державними цінними паперами). Окремо від біржового функціонує позабіржовий ринок. Національний депозитарій знаходиться в початковій стадії роботи. Він був створений у березні 1999р.
5. Власник цінних паперів може отримати два види доходу:
- доход від володіння цінними паперами
- доход від розпорядження цінними паперами.
Доход від володіння цінними паперами може бути отриманий у таких формах:
- відсотковий доход. Причому для визначення доходу по цінних паперах використовуються наступні ставки:
а)фіксована ставка відсотку характеризується незмінним її рівнем протягом усіх інтервалів загального періоду нарахування;
б)плаваюча ставка відсотку характеризується таким її рівнем, що переглядається регулярно, за згодою сторін, у розрізі окремих інтервалів загального періоду нарахування. Такий перегляд обумовлюється зміною середньої норми відсотку на фінансовому ринку, зміною темпу інфляції та іншими умовами;
в)ступенева ставка відсотку – ставка відсотку, що ступенево зростає при збільшенні терміну володіння цінними паперами.
- доход від індексації номінальної вартості цінних паперів;
- доход у вигляді знижки (дисконту) при купівлі цінних паперів;
- доход у вигляді виграшу по позиках (облігації);
- доход у вигляді дивідендів.
Доход від розпорядження цінними паперами – це доход від продажу їх по ринковій вартості, якщо вона перевищує номінальну або первісну вартість, по якій вони були придбані.