Модель міжгалузевого балансу

Розглянемо приклад максимально спрощеної системи з двох виробничих галузей по таблиці:

Таблиця

№ галузі (k)   № галузі (i) споживання Всього витрати ∑Xik Кінцевий продукт yi Валовий випуск Xi
   
виробництво    
0,2

 

 

0,4

 

 

         
 
0,55

 

0,1

 

     
всьогo витрат за к-ю галузей          

 

Продукція кожної галузі частково йде на зовнішнє споживання (кінцевий продукт), а частково використовується в якості сировини, полуфабрикатів в інших галузях чи в даній (виробниче споживання).

Розпишемо дану таблицю в загальному вигляді таблиці:

Таблиця

№ галузі (k)   № галузі (i) споживання Всього витрати ∑xik i   кінцевий продукт yi     Валовий випуск xi
         
виробництво  
a11  

 

x11

a12

 

 

x12

  ∑x1k     y1     x1
   
a21

 

x21

a22

 

 

x22

    ∑x2k     y2     x2
всьогo витрат за к-ю галузей   ∑xi1   ∑xi2      

 

Очевидно, величини, розміщенні в рядках, пов’язані наступними балансовими рівняннями

 
 


x1- (x11+x12)= y1

 

x2- (x21+x22)= y2

Одна з задач балансових досліджень полягає в тому, щоб на базі даних про виконання балансу за попередній період визначити вихідні дані на плануємий період.

Розрахуємо по даній таблиці коефіцієнти прямих витрат – відношення кількості продукції і-ї галузі, що потрапляє в к-ту галузь для забезпечення випуску її продукції в розмірі хk, тобто

aik= xik/xk (i,k=1,n),

звідки

xik=aik · xk,

тобто, витрати і-ї галузі в к-ту галузь пропорціональні її валовому випуску (залежать лінійно від валового випуску хi).

Ці співвідношення називають умовою лінійності прямих витрат.

 

Розглянута таблиця є не чим іншим, як однією з основних економічних моделей: міжгалузевий баланс виробництва і розподілення продукції в народному господарстві (МГБ).

В загальному вигляді МГБ складається з 4 основних частин – квадрантів (таблиця 3):

1 квадрант вміщує показники матеріальних витрат на виробництво продукції. Величина хik представляє собою вартість засобів виробництва, вироблених в і-тій галузі і споживаємих в якості матеріальних витрат в к-тій галузі. Можна сказати, що сума всіх елементів квадратної матриці n-го порядку дорівнюють річному фонду відшкодування витрат засобів виробництва в матеріальній сфері.

2 квадрант показує кінцеву продукцію, що використовується на невиробниче споживання, накопичення і експорт. Цей квадрант можна розглядати як розподілення національного доходу на фонд накопичення і фонд споживання по галузям виробництва і споживання.

3 квадрант характеризує національний доход, але з точки зору його вартісного складу чистої продукції ( оплата праці, прибуток, податок з обороту і т.д.).

В 4 квадранті відображається перерозподіл чистої продукції. По стовпцям балансу вони представляють формування вартості валової продукції, а по рядках – розподіл тієї ж продукції в народному господарстві. Тому показники стовпців і рядків рівні.

В цілому міжгалузевий баланс в рамках загальної моделі поєднує баланси галузей матеріального виробництва, баланс сукупного суспільного продукту, баланси національного доходу, прибутків і витрат населення.

Виходячи з формул, розділимо показники будь-якого стовпця МОБ на результат цього стовпця (рядка), тобто на валову продукцію. Отримаємо витрати на одиницю цієї продукції aik (i, k=1,n), що утворюють матрицю прямих витрат А.

 

Таблиця

  Споживаючі галузі 1-я 2-я … k-я … n-я Кінцева продукція. Всього спожив накопи продук ання чення ція Y1 Y2  
  Виробляючи галузі n-я … i-я … 2-я … 1-я    
X11   X12   X1k   X1n

 

X21   X22   X2x   X2n

виробництво

 

Xi1   Xi2   Xik   Xin

 

I квадрант

Xnl   Xn2   Xnk   Xnn

 

 

 
Y11   Y12   X1

 

Y21   Y22   X2

 

Yn1   Yn2   Xn

 

Yi1   Yi2   Xi

 


II квадрант

 

I+II квадранти
всього валова Чиста продукція продукція чист. доход ОСТЬ
V1     V2   Vk   Vn

 

m1   m2   mk   mn

 

X1

 

X2

 

Xk

 

Xn

III квадрант

 


I+III квадранти

 
V1кон   V2кон

IV квадрант

m1кон   m2кон

 

x

 

 
           

 

       
   
 


Материальні оплата чистий

витрати праці прибуток

 

 

 

 

 

 

Вартісний баланс разом з рівняннями

n __

xi= ∑xik+yi (i=1,n),

k=1

кожне з яких представляє розподілення продукції даної галузі по всім галузям, допускає побудову рівнянь в формі споживання продукції

n __

xk=∑xik + Vk + mk (k=1,n),

n i=1

где ∑xik — матеріальні витрати k-ї споживаючої галузі,

i=1

Vk + mk — її чиста продукція (Vk— сума оплати праці, mk — чистий прибуток).

Підставляючи в попереднє рівняння відношення отримаємо:

n

xi - ∑aik xk=yi(i=1,n).

k=1

Систему рівнянь МОБ запишемо в матричній формі:


(Е - А) X = Y,

 

де Е — одинична матриця,

А — матриця прямих витрат,

X і Y — матриці-стовбці.

       
   


x1 y1

x2 y2

X= ... , Y= … .

xn yn

 

 

Ця система рівнянь називається економіко-математичною моделлю міжгалузевого балансу, або моделлю Леонтьєва.

Модель міжгалузевого балансу дозволяє вирішити наступні питання:

1) визначити об’єм кінцевої продукції галузей у1, у2, ..., уn по заданим об’ємам валової продукції х1 х2, ..., хn;

2) по заданій матриці коефіцієнтів прямих витрат А визначити матрицю коефіцієнтів повних витрат Р = (Е - А)-1, елементи якої слугують показниками для планування розвитку галузей;

3) визначити об’єми валової продукції галузей х1, х2, ..., хn по заданим об’ємам кінцевої продукції у1, у2, ..., уn;

4) по n заданим об’ємам кінцевої чи валової продукції галузей х1, у2, х3, у4, ..., хn визначити кількість n об’ємів, що залишились.

Прямі витрати відіграють в складанні балансу виключно важливу роль. Вони слугують важливою економічною характеристикою, без знання якої планування народного господарства не уявляється можливим.

Однак, прямі витрати не відображають в повному розмірі складні кількісні взаємозв’язки, що спостерігаються в народному господарстві. Зокрема, йдеться про протилежні зв’язки, що мають далеко не мало важливе значення. Воно виникають в процесі проміжних операцій і в деяких випадках можуть перевищувати прямі витрати.

Система рівнянь міжгалузевого балансу в матричній формі була представлена в вигляді:

(Е - А) X= У.

Нехай матриця Р = (Е — А) -1,

де Р = (Рik), тоді рівняння запишеться:

 

(E -А)-1 = (Е - А) X = (Е - А)-1 Y,

так як (E-A)-1 (E-A) = E і EX = X, то X = (Е - А)-1 У,

иабо X = РY.

Тобто об’єми виробництва галузі Хi визначаються як: X = РY

по заданим величинам кінцевого продукту споживання Y і матриці Р, яку називають матрицею коефіцієнтів повних витрат. Її елементи включають не тільки витрати і-ї продукції, необхідної для створення одиниці к-ї продукції, але й витрати, необхідні для створення в кожній галузі одиниці кінцевої продукції.

Отже, повні витрати Рik включає як прямі, так і непрямі (Рik — - аik) витрати. Очевидно, що завжди Рik ≥ аik.

Матриця коефіцієнтів повних витрат є сумою висхідного матричного ряду:

Р = (Е - А)-1 = Е + А + А2 + А3 + ... + Аm + ...

Матриці А2, А3, ..., Аm називаються коефіцієнтами непрямих витрат.

Валовий випуск к-ї галузі хk визначається як

 

Xk=Pk1y1+Pk2y2+Pk3y3+…=PkY (k=1,n).

 

 

Розглянемо приклад складання міжгалузевого балансу виробництва і розподілення продукції для 3-х галузевої економічної системи, заданої матрицею коефіцієнтів прямих витрат А і вектором кінцевої продукції Y:

0,3 0,25 0,2 56

A = 0,15 0,12 0,03 , Y = 20 .

0,1 0,05 0,08 12

 

Знайти коефіцієнти повних витрат, планові об’єми валової продукції X = (х1, х2, х3); величину міжгалузевих потоків хik (1 = 1,2,3; к = 1,2,3); матрицю непрямих витрат; по заданому вектору ∆У визначити зміну плану ∆Х.

Знаходимо матрицю (Е — А):

1 0 0 0,3 0,25 0,2 0,7 -0,25 -0,2

K = E – A = 0 1 0 - 0,15 0,12 0,03 = -0,15 0,88 -0,03

0 0 1 0,1 0,05 0,08 -0,1 -0,05 0,92

 

Для визначення матриці повних витрат:

Перший спосіб знаходження матриці K-1=(E - A)-1.

       
   


0,7 -0,25 -0,2

|K|= -0,15 0,88 -0,03 = 0,511.

-0,1 -0,05 0,92

 

 

Так як K≠ 0, існує матриця K-1= P обернена заданій. Знаходимо алгебраїчні доповнення до елементів матриці К:

 

0,88 -0,03 -0,15 -0,03

K11= (-1)2 -0,05 0,92 = 0,808; K12= (-1)3 -0,1 0,92 = 0,141;

               
       


-0,15 0,88 -0,25 -0,2

K13= (-1)4 -0,1 -0,05 = 0,096; K21= (-1)3 -0,95 0,92 = 0,24;

0,7 -0,2 0,7 -0,25

K22= (-1)4 -0,1 0,92 = 0,624; K23= (-1)5 -0,1 -0,05 = 0,06;

 

-0,25 -0,2 0,7 -0,2

K31= (-1)4 0,88 -0,03 = 0,184; K32= (-1)5 -0,15 -0,03 = 0,051;

       
   


0,7 -0,25

K33= (-1)6 -0,15 0,88 = 0,579;

 

З алгебраїчних доповнень складаємо транспоновану матрицю і, поділивши її на |K|, отримуємо обернену матрицю K-1:

0,808 0,24 0,184 1,580 0,469 0,359

P = K-1= 0,141 0,624 0,051 : 0,511 = 0,276 1,220 0,100 .

0,096 0,06 0,579 0,187 0,117 1,131

 

 

Другий спосіб знаходження оберненої матриці K-1 за допомогою жорданових виключень.

Складаємо таблицю

Таблиця

    x1   х2   х3  
b1=   0,7   -0,25   -0,2  
b2=   -0,15   0,88   -0,03  
b3=   -0,1   -0,05   0,92  

 

 

Здійснюємо послідовно 3 кроки жорданових виключень, міняючи місцями bi і хk

1,580 0,469 0,359

P = K-1= 0,276 1,220 0,100 .

0,187 0,117 1,131

 

Знаходимо об’єм виробництва галузей:

1,580 0,469 0,359 56 102,197

X = PY = 0,276 1,220 0,100 · 20 = 41,047 .

0,187 0,117 1,131 12 26,383

 

Отже:

х1 = 102,2; х2 = 41,0; х3 = 26,4.

Для складання балансу розраховуємо міжгалузеві потоки виробництва по формулі (3) :

x11= 0,3·102,2 = 30,7; х21 = 0,15·102,2 = 15,3; х31 = 0,1·102,2 = 10,2;

x12 = 0,25·41,0 = 10,2; х22 = 0,12·41,0 = 4,9; х32 = 0,05·41,0 = 2,1;

x13 = 0,2·26,4 = 5,3; х23 = 0,03·26,4 = 0,8; х33 = 0,08·26,4 = 2,1.

 

Результати розрахунків представимо в вигляді міжгалузевого балансу.

 

Таблиця

Споживаючі Виробля -галузі ючі галузі       Кінцева продукція Валова продукція
  30,7   10,2   5,3     102,2  
  15,3   4,9   0,8     41,0  
  10,2   2,1   2,1     26,4  
Чиста продукція   46,0   23,8   18,2   —   —  
Валова продукція   102,2   41,0   26,4   —   169,6  

 

Матриця непрямих витрат матиме вигляд:

1,580 0,469 0,359 0,3 0,25 0,2 1 0 0 0,280 0,219 0,159

C = 0,276 1,220 0,100 - 0,15 0,12 0,03 - 0 1 0 = 0,126 0,100 0,070

0,187 0,117 1,131 0,1 0,05 0,08 0 0 1 0,087 0,067 0,051

 

Визначаємо зміну плану ∆Х, що знадобиться при збільшенні кінцевого випуску продукції 1-ї галузі на 20, 2-ї — на 10 и 3-й — на 5 (одиниць).

1,580 0,469 0,359 20 38,085

∆X = P∆Y = 0,276 1,220 0,100 × 10 = 18,220 .

0,187 0,117 1,131 5 10,565

 

Тобто, необхідно збільшити валовий випуск 1-ї галузі на ∆х1 = 38,1, 2-ї галузі на ∆х2 = 18,2 и 3-й галузі на 10,6 (одиниць).