Підслідність – це сукупність встановлених законом ознак кримінальної справи, згідно з якими вона належить до провадження того чи іншого органу досудового слідства.
Види підслідності:
1) Предметна ( родова), відповідно до правил якої орган слідства ( слідчий орган внутрішніх справ, служби безпеки, прокуратури чи податкової міліції), який повинен розслідувати справу, визначається характеристиками вчиненого злочину.
2) Персональна ( спеціальна, суб’єктна) визначається характеристиками суб’єкта злочину. Наприклад усі кримінальні справи про злочин, вчинені:
- Неповнолітніми – є підслідними слідчому органів внутрішніх справ ( ч.2 ст. 112 КПК)
- Військовослужбовцями – слідчими військової прокуратури ( за Наказом генеральної прокуратури України від 5 серпня 1994 р. №16 « Про підслідність кримінальних справ військовим прокурорам»)
- Працівниками правоохоронним органів, службовим особам, службовими особами, які посідають особливе відповідальне становище ( ст.. 9 Закону України від 16 грудня 1993 р. «Про державну службу»), особами, посади яких віднесенні до 1-3 категорії посад державних службовців ( ч.2 ст. 25 вказаного Закону) – слідчим органів прокуратури ( ч. 1 ст. 112 КПК)
Підслідність за зв’язком справ – визначається за двома правилами:
Кримінальну справу розслідує той орган слідства, до підслідності якого належить злочин, у зв’язку з яким порушено кримінальну справу, - наприклад злочин передбачений ст.. 384 КК- завідомо неправдиві показання ( ч.6 ст.112 КПК України)
Якщо слідчий податкової міліції, розслідуючи справу про злочин, віднесений до їх компетенції, встановлять певні злочини, вчиненні особою, щодо якої ведеться слідство, або іншою особою, якщо вони пов’язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, вони розслідуються слідчим податкової міліції ( ч. 4 ст. 112 КПК)
3) Альтернативна підслідність
Згідно з правилами щодо визначення альтернативної підслідності кримінальні справи про деякі злочини є підслідні одночасно кільком органам досудового слідства. Тому їх розслідує той орган, який вивчив злочин і порушив в зв’язку з цим кримінальну справу. Як правило ці злочини завдають істотної шкоди загально суспільним інтересам, а тому їх розслідування є вкрай актуальним для суспільства. Тому законодавець створює умови з метою запобігти втрати часу на розслідування кримінальних справ, пов’язаних із їх направленням за підслідністю від одного органу слідства до іншого. Наприклад, справи про легалізацію ( відмивання) грошових коштів та іншого майна здобутих злочинним шляхом ст.. 209 КК України, є підслідними органу досудового слідства одночасно всіх відомств.
4) Територіальна підслідність.
Згідно з нею визначаються питання про те, слідчого якого саме адміністративного району ( області) повинен розслідувати кримінальну справу, тобто справу розслідують між однойменними ланцюгами органів розслідування. Досудове слідство провадять у тому районі, де вчинено злочин ( ст.. 116 КПК). Однак якщо місце вчинення злочину невідоме, а також з метою найбільш повного і швидкого його розслідування, слідство може проводитись за місцем:
Виявлення злочину
Перебування підозрюваного обвинуваченого
Перебування більшості свідків
У слідчій практиці іноді виникають суперечки щодо того, слідчий якої саме територіальної одиниці повинен здійснювати розслідування справи. Такі спори розв’язують відповідно до ст.. 117:
У межах одного району – районний прокурор
У межах області – обласний прокурор
Якщо справу порушено в кількох районах або містах різних областей – Генеральний прокурор або його заступник.
5) Виключна ( імперативна) підслідність
Згідно з її правилами орган, який здійснюватиме досудове слідство, визначає своїм рішенням відповідний прокурор. Таких правил два:
слідчі прокуратури, окрім злочинів, указаних у ч.1 ст.112 КПК,
за постановою Генерального прокурора України, його заступників, прокурорів області та прирівняних до них прокурорів можуть розслідувати і інші злочини ( ч.1 ст. 112 КПК)
якщо під час розслідування кримінальної справи буде встановлено інші злочини, вчиненні особою, щодо якої ведеться слідство, або іншої особою, якщо вони пов’язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, і які не підслідні тому органу, який здійснює у справі досудове слідство, то у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження прокурор, який здійснює нагляд за досудовим слідством, своєю постановою визначає підслідність усіх цих злочинів ( ч.6 ст. 112 КПК)