Таблиця 1. 2 – Класифікація методів неруйнівного контролю

При оцінці технічного стану виробів і обладнання, які містять зварні з’єднання, використовуються норми дефектності, які дозволяють провести сортування зварних з'єднань по трьох групах якості:

1 група – придатні зварні з'єднання;

2 група – дефектні зварні з'єднання (можливо усунення дефектів і ремонт виробу);

3 група – браковані зварні з'єднання (ремонт виробів не допускається).

Норми дефектності вказують в технічних умовах на виготовлення зварного з'єднання (ТУ) або в будівельних нормах і правилах для будівельних зварних конструкцій (СН і П).

Норми допустимих дефектів виражають, звичайно, в значеннях мінімальних розмірів недопустимих дефектів або максимальних розмірів допустимих дефектів, виходячи з показників працездатності. Їх розраховують проектувальники із врахуванням думок металознавців, технологів і дефектоскопістів. На підставі норм дефектності вибирають технічні засоби контролю, а також еталонні або тест зразки і визначають умови проведення контролю.

По ступеню відповідальності зварні вироби розділяють, як правило, на три категорії. Кожній категорії відповідає певний рівень вимог до якості виробів. В зварювальній промисловості відомі наступні три категорії відповідальності:

1 категорія – особливо відповідальні зварні вироби;

2 категорія – відповідальні зварні вироби;

3 категорія – мало відповідальні зварні вироби.

Радіаційний метод контролю заснований на взаємодії проникаючого іонізуючого випромінювання з контрольованим об'єктом і базується на властивості іонізуючого випромінювання проходити крізь об’єкт контролю.

Радіаційний неруйнівний контроль (згідно ДСТУ 2865 – 94) – неруйнівний контроль, що ґрунтується на реєстрації та аналізі іонізуючого випромінення після взаємодії з контрольованим об’єктом.