ЛК__. Соціальний супровід у системі ЦСССДМ

До міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді звернувся 20-річний хлопець - випускник інтернатного закладу з числа осіб, позбавлених батьківського піклування. Доля склалася так, що Андрій залишився на вулиці, змушений був жити на вокзалі, бродяжити, вів асоціальний спосіб життя. Юнак не мав роботи, а отже і засобів до існування. Враховуючи, що на дворі був кінець лютого, у нього не було теплого одягу та взуття, хлопця охопив відчай. А головне, він втратив віру у себе, і в те, що його життя може поліпшитися.

Працівники Центру взяли юнака під соціальний супровід. Першочерговим завданням було вирішення питання про надання Андрію тимчасового житла, теплого одягу, взуття. За сприяння соціальних працівників центру та міського відділу по роботі з бездомними громадянами хлопцю була надана всебічна допомога. Хлопець почав розуміти, що його життя можна владнати по-іншому. Саме з цього моменту почалися позитивні зміни у житті хлопця. Просто на очах змінилася поведінка юнака. Перед Андрієм відкрилися життєві перспективи. Зараз хлопець має тимчасову роботу, має можливість на власні гроші винаймати житло, вирішується питання з реєстрацією. А ще Андрій зустрів кохану дівчину. У його плани на майбутнє входить продовження навчання, створення власної сім'ї.

Відповідно до Порядку здійснення соціального супроводу (N 1795, 25.04.2008, Наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту) центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді сімей та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах, об'єктами соціального супроводу є:

• сім'ї з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах і не в змозі подолати їх за допомогою власних засобів та можливостей, у зв'язку з інвалідністю батьків або дітей, вимушеною міграцією, наркотичною або алкогольною залежністю одного або обох з членів сім'ї, перебуванням у місцях позбавлення волі, ВІЛ-інфекцією, насильством у сім'ї, складними стосунками в сім'ї тощо;
• сім'ї, у яких існує ризик передачі дитини до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
• одинокі матері чи батьки (у тому числі неповнолітні), яким потрібна підтримка;
• сім'ї, члени яких є випускниками інтернатних закладів;
• сім'ї, члени яких перебували у виховних, виправних колоніях, слідчих ізоляторах та повернулися з них або були засуджені до покарань без позбавлення волі, відбували альтернативні види покарань;
• діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування (за потреби), та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які є випускниками інтернатних закладів;
• матері (у тому числі неповнолітні), які мали або мають намір відмовитися від новонароджених дітей;
• молоді особи, які перебували у виховних, виправних колоніях, слідчих ізоляторах та повернулися з них або були засуджені до покарань без позбавлення волі, відбували альтернативні види покарань.

Суб'єктами соціального супроводу є Центри та їх спеціалізовані формування. Безпосередньо соціальний супровід здійснює штатний або залучений працівник Центру, який призначається наказом директора Центру (далі - соціальний працівник).

Для ефективного формування оптимального мотиваційного комплексу, доцільно звернути увагу на такі елементи діяльності соціальних працівників:

зворотний зв'язок: обговорення з підлеглим шляхів реалізації конкретного завдання та результатів його виконання. Виявляючи постійний інтерес до роботи підлеглого, менеджер сприяє її успішному виконанню;

різноманітність вмінь та навичок: підвищення змістовності роботи, насичення її творчими, нестандартними моментами, що посилює інтерес до роботи як вагомий внутрішній мотив;

важливість роботи: формування у підлеглого відчуття важливості, значущості своєї роботи. В українському суспільстві на сучасному етапі необхідно підвищити престиж роботи соціального працівника. Для цього до соціальної роботи слід привернути увагу суспільних організацій, засобів масової інформації. Державному комітету у справах сім'ї та молоді, Українському державному центру соціальних служб для молоді, Службі у справах неповнолітніх, Управлінню у справах сім'ї та молоді, Управлінням праці і соціального захисту населення та іншим організаціям слід вивчати і узагальнювати передовий досвід, проводити конкурс на кращого соціального працівника з визначенням переможців;

цілісність роботи: доручення підлеглому здійснення конкретного завдання в повному обсязі, що дає йому змогу отримати задоволення від завершеної роботи. У галузі соціальної роботи це особливо важливо, оскільки за характером соціальної послуги (супровід, інспектування, патронаж) бажано, щоб її надавала постійно одна людина аж до одержання позитивного результату.

На одного соціального працівника передбачається ведення не більше 10 соціальних супроводів сімей або осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах.

До вирішення проблем, які виникли в результаті складних життєвих обставин сім'ї або особи, на різних етапах здійснення соціального супроводу можуть залучатись інші суб'єкти соціальної роботи (органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації різних форм власності, юридичні та фізичні особи тощо).

Соціальний супровід базується на принципах:

• добровільності в прийнятті допомоги, активної участі сім'ї або особи в подоланні складних життєвих обставин;
• поваги до людини, визнання її цінності незалежно від реальних досягнень та поведінки особистості;
• реалізації першочергового права дитини на зростання та виховання в сім'ї;
• індивідуального та диференційованого підходу до кожної особи, кожної сім'ї з урахуванням їхніх потреб та особливостей;
• системності, комплексності, безоплатності, доступності соціальних послуг;
• толерантності та гуманізму, відповідальності за дотримання норм професійної етики;
• пріоритетності інтересів сім'ї в цілому й окремих її членів, збереження цілісності сім'ї.

При здійсненні соціального супроводу Центри мають право порушувати перед відповідними органами клопотання про застосування передбачених законодавством санкцій до підприємств, установ та організацій усіх форм власності, громадян, накладання дисциплінарних та адміністративних стягнень на посадових осіб у разі порушення ними законодавства стосовно дітей та молоді відповідно до статті 12 Закону України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю».