Психологічна інтервенція — це психологічне втручання до особистісного простору з метою стимуляції позитивних змін. Мета інтервенції полягає в послабленні або усуненні тих форм поведінки, які перешкоджають соціальній адаптації.
Відмінною особливістю психологічної інтервенції виступає бажання змін з боку самої особистості, її готовність співпрацювати з психологом. У випадку девіантної поведінки неповнолітніх ініціатива та згода повинні йти від законних представників інтересів дитини.
Труднощі роботи з девіантною поведінкою особистості полягає у тому, що, зазвичай, на перших етапах соціально-психологічної допомоги підліток чинить опір змінам, не зважаючи на виразні негативні наслідки своєї поведінки. У таких випадках підставою для втручання може бути міра шкоди, яку наносить девіація. Наприклад, причиною звернення по допомогу наркозалежної людини часто є або серйозні проблеми зі здоров'ям, або досягнення нею ситуації "соціального дна".
Провідні завдання психологічного втручання:
- формування мотивації на соціальну адаптацію або видужан
ня;
- стимуляція особистісних змін;
- корекція конкретних форм девіантної'поведінки;
- збільшення гнучкості поведінки за рахунок розширення її ва
ріативності у різних ситуаціях;
- створення сприятливих соціально-психологічних умов для
особистісних змін або видужання.
До основних методів психологічної інтервенції можна віднести: психотерапію, психологічне консультування, психологічний тренінг, організацію терапевтичного або саногенного середовища. Шляхи психологічної інтервенції девіантної поведінка найбільш розроблені у руслі новедшкової психотерапії (біхевю ристична психологія).
Психолого-педагогічна корекція відхилень у поведінці дітей
В .залежності від мети інтервенції виділяють три види психотерапії:
- підтримуюча - забезпечує підтримку наявних захисних сил
та вироблення нових більш ефективних засобів поведінки;
- переучуюча - створює зовнішні та внутрішні умови, які за
безпечують перебудову поведінкових патернів;
- особистісно реконструктивна - спрямована на внутрішньоосо-
бистісні зміни через усвідомлення інтрапсихічних конфліктів.