СТОРІЯ СКАУТСЬКОГО РУХУ

Засновник Скаутінгу Лорд Баден Пауел почав з організації скаутського табору у 1907 році на острові Броунсі у Великобританії. З тих часів скаутський рух ріс, розвивався та набирав силу, і ім’я його засновника знає кож­ен скаут у кожній країні.

Баден Пауел народився 22 лютого 1857 року у Лондоні у незвичайній родині. Дід його, Роберт Стефенсон, був си­ном відомого винахідника паровозу Джорджа Стефенсона.

Баден Пауэл завжди с легкістю та задоволенням вчився усьому новому, добре грав на піаніно та скрипці, і як актор-аматор виступав у ролі клоуна.

Оскільки його дитинство проходило у сільській місцевості, він про­водив багато часу на природі та захоплювався різними іграми на свіжому повітрі. Він не втрачав часу даром, завжди шукав нові пригоди разом зі своїми братами та друзями. Вони ходили у шлю­пкові походи вздовж узбережжя Англії, з ночівлями у наметах, приготуванню їжи на багатті. Такі подорожі молодих людей для тих часів були дуже незвичайними, але стали на заваді їх подальшого життя.

Баден Пауэл не був учнем-відміником, але тим паче ус­пішно сдав іспити до військового училища, після закінчення, якого проходив службу у кавалерійському полку. Його життя військового було складним та успішним особливо коли він став навчати солдат-новичков. Активна діяльність Баден Пауела в часи англо-бурської вій­ни принесла йому славу національного героя Великобританії. Але йому подобалось робити з молодими людьми, допомагаючи їм стати сміливими, спритними, витривалими та чесними.

Повернувшись до Англії з Афріки, він вирішив провести эксперімент, щоб втілити свої идеи по вихованню молодих людей на практиці. У серпні 1907 року на острові Броунсі, поблизу південного узбережжя Англії, Баден Пауел зібрав 20 хлопців від 11 до 15 років. . То були діти його родичів, знайомих та дру­зів, різних по походженню, вихованню та статку .

Кожен юнак повинен був проявити себе у лісовому мистецтві, показати персональну ощадливість, спостережність, витримку, дисципліну, навчитись допомогати іншим, проявити товариські почуття.

Коли вони прибули до табору то розмістилися у наметах, такого у їх житті ще не було, і у цьому, ж таборі вони вперше придумали елементи майбутнього скаутського однострою - знаки відмінності. Тепер кожен, хто був у якомусь патрулі, пов’язував на плече вапняний вузол різних кольорів: вовки-блакитний, леви-жовтий. Кожен патруль мав прапорець з зображенням цієї тварини. Усіх хлопчиків був латуневий знак – лілея, який вони носили на грудях. Після того, як скаути проходили різні випробування, їм видавався свисток з написом «Будь готовий!». Коли кожен досягав більш високих результатів, отримував нашийну хустку кольору «хакі» (галстук)

Для виховання у собі організованості і відповідальності, кожного ранку та вечору хлопчики виконували різні завдання. Вони тренували свою спостережливість, в’язали морські вузли, вчились розводити вогнище с одного сірника и тренувалися в пожежній справі, слухали захоплюючі історії про життя, подорожі і пригоди.

У таборі хлопці вчились жити малою групою-патрулем. Кожен день один патруль був у дозорі, другий шукав місце для при­валу, інші готували їжу.

На першої черзі, відмічав Баден Пауел, у хлопчиків завжди були честь, почуття обов’язку та відповідальності, хоча до того то були да­леко не кращі по дисциплінованості юнаки.

Той табір став істо-ричним для Скаутінга, але саме тут виросла ідея основного правила скаутського Закону «СКАУТ ДРУГ ДЛЯ ВСІХ І БРАТ КОЖ-НОГО СКАУТА». Пер-ший досвід Баден Пауе-ла дав добрий результат, і він описав його у своїх щоденниках. У 1908 році побачила світ його видатна книга «Скаутінг для хлопчиків» («Sсоuing for Воуs»), яка у подальшому була пе­ркладена на 35 мов всього світу.

Рух збільшувався, всюди почали організовуватись пат­рулі скаутів. Баден Пауелу прийшлося відкрити офіс, щоб відповідати на тисячі листів, які приходили ото всюди. Скаутінг з дивовижній швидкістю расповсюджувався по всій Брита­нії, а пізніш і по всієї земній кулі.

Тобто, коли світ опинився перед проблемою пошуку нової системи виховання підростаючого покоління її і запропонував британський генерал лорд Баден-Пауел. «Б.П.»- як звуть його всі скаути світу.

Шлях практичної апробації цієї системи - це шлях від досвіду англо-бурської війни 1899-1902 рр. через перший скаутський табір з 25-ма учасниками на острові Броунсі влітку 1907 року і до 250 млн. скаутів в більш як 215 національних скаутських організаціях сьогодні. І це, без сумніву є шлях синтезу Баден-Пауелом, і саме - розвідницького досвіду.

У 1920 році у Лондоні відбулася перша міжнародна скаутська зустріч – фестиваль, яка получила назву Джемборі. Під час церемонії відкриття Баден Пауел був одноголосно наголошен Головним Скаутом Світу. У 1938 році Б.П. повернувся у Афріку. Помер він у 1941 році, похований в м. Нієрі в Кенії.