ПІДҐРУНТЯ СКАУТІНГУ

 

Про Скаутінг можна сказати, що він виник не на порожньому місці. Ґрунт для нього був підготовлений. Ситуація для нього склалася й у Росії.

Соціально-економічне становище, традиції виховання, шкільний офіціоз, контроль із боку Російської православної церкви не дозволяли дітям і підліткам вийти за межі усталеної системи. У 90-х роках XIX ст. у Росії (Санкт-Петербург, Москва, Одеса, Орел, Рязань, Харків, Ялта) з'явилися різноманітні товариства, що займа­лися проблемами дитинства. Ці об'єднання були не міцні, часто й швидко виникали, але так само швид­ко розпадалися. По всій країні виникали ігрові майданчики, дитячі садки, народні дитячі будинки, клуби, бібліотеки, літературно-естетичні клуби, створені на кошти благодійників. На початку XX ст. у величезній кількості почали виходити періодичні друковані видання для дітей («Игрушечка», «Маяк», «Мирок», «Сириус» та ін.). Видавалися вони й самими дітьми «Лига юности», «Лучезарные дали» та ін.

Принциповий поворот відбувався й у галузі фізич­ного виховання та спорту. Причини того були най­серйозніші. Адже в 1908 р. з кожних 100 призовників лише 40-45 осіб виявлялися придатними для армій­ської служби. З кожним роком справи йшли все гірше. 1910р. 23 особи (причому щороку комісовувалися через слабке здоров'я майже 3000 юнаків).

1912 р. – 14-18 осіб з кожної сотні. 1910-1911 р. в російській армії почали проводитися обов'язкові за­няття гімнасткою і спортом, у школах також увели ви­кладання гімнастики; у 1916 р. урядовим розпоряджен­ням у всіх випускних класах гімназій була введена до­призовна підготовка (для довідки: в Україні сьогодні з 1000 призовників придатні тільки 50).Виникло безліч громадських організацій, таких як Товариство фізичного виховання «Богатир», Товариство фізичного й морального виховання « Маяк », Товариство сприяння фізичному вихованню учнівської молоді та ін. Усього в 1910 р. в Росії було близько 80 організа­цій з фізичного й морального виховання. Хоча всі по­літичні партії, що існували в Російській імперії, мали «підшефні» спілки молоді, найпильнішу увагу вихован­ню своєї молодої зміни приділяла єврейська соціал-демократична партія «Бунд». Її дитяча організація «Югенд-Бунд» (1904 р.) складалася з підмайстрів і учнів (10-14 років) дрібних торговельних підприємств захід­них губерній. Молодь наслідувала дорослих у всьому, але не мала усталеної організаційної структури. Дорослі лише час від часу виступали перед ними з промовами на політичні теми. У 1908 р. «ІОгенд-бундівці», які під­росли, сформували юнацьку організацію «Майбутнє» і взяли на себе турботу про дитячі об'єднання. Нові ди­тячі групи проіснували до весни 1917 р., а потім реор­ганізувалися в спортивні групи «Макабі»і«Шомери».

У 1910 році Баден Пауел відвідав Росію, зустрічався с царем Николаем II, який підтримав Скаутінг та наказав разіслати книгу Ба­ден Пауела по всіх учебових закладах держави.

Скаути Росії створили организацію «ОРЮР» («Организация российских юных раз­ведчиков»), яка у 1914 году налічувала больш 50 тисяч скаутів у 24 губерніях. Ее засновником був офіцер царської армії Олег Іванович Пантюхов.

Війна, що почалася в 1914 р., поглибила дитячі про­блеми, насамперед зросли злочинність і бродяжництво. Особливий сплеск дитячої та підліткової активності був спричинений подіями 1905 р.

Ця активність виражала­ся в появі учнівських гуртків і спілок різної спрямова­ності - освітньої й політичної, іноді за участю лібе­рально настроєних учителів. Такі об'єднання були зно­ву відроджені в передвоєнні й військові роки, особли­во під впливом лютого 1917 р. Це пов'язувалося з ре­формами міністра народної освіти П. Ігнатьєва.

У черв­ні 1915 р. він звернувся до комісії з фізичного вихован­ня, до попечителів навчальних округів Росії з прохан­ням організувати спортивні гуртки в період літніх ка­нікул, у тому числі у формі груп «Юних розвідників». При згаданій комісії була створена особлива підкомі­сія з питань скаутизму під керівництвом віце-адмірала у відставці Ч. Бострема.