Економiчний цикл та його фази. - раздел Образование, Макроекономіка: роль, значення і її місце в системі економічних наук Цикличность Явл. Всеобщей Формой Эк. Динамики. Эк. Цикл – Это Систематическое...
Цикличность явл. всеобщей формой эк. динамики. Эк. цикл – это систематическое повторение, на протяжении ряда лет подъемов и спадов в уровне эк. активности. Теория циклов исследует причины колебаний эк. активности за определенный промежуток времени. Выделяют 4 фазы эк. цикла: кризис, депрессия, оживление и подъем. Кризис: рынок, впитавший все производимые товары оказывается переполненным, но товары проолжают поступать, уменьшается спрос, отстает от предложения, стремительно падают цены, банки повышают ссудный %, кредит становится недоступным, разоряются предприятия, останавливаются фабрики и т.д. Депрессия: объем пр-ва продолжает снижаться, безработица увеличивается, инвестиционные процессы практически затухают, хотя %-е ставки низки. Оживление: постепенно объемы пр-ва начинают увеличиваться, безработица сокращается, оживляются инвестиционные процессы, начинается циклическое повышение цен и ставки %. Подъем: эк-я система приближается к своему потенциальному уровню, высокими темпами растут объемы пром-го пр-ва и ВВП, исчезает безработица, производственные мощности работают с высокой загрузкой, продолжается рост цен и ставки %. Подъем завершается бумом, когда эк-ка оказывается перегретой и входит в новый кризис. Современный цикл характеризуется такими особенностями: фаза кризиса стала сопровождаться повышением общего уровня цен; фаза депрессии стала сокращаться, иногда ее сложно обнаружить; фаза оживления так плавно переходит в фазу подъема, что ее достаточно сложно обнаружить; продолжительность фазы подъема увеличилась. В разных экономических школах определены различные причины эк. циклов, напр. существуют такие теории: монетаристская теория связывает деловой цикл с сокращением денежной массы и кредита; инновационная теория объясняет кризис неравномерностью процесса изобретений и технич. прогресса; политическая объясняет действия политиков, использующих денежно-кредитный механизм и налоговую политику в предвыборных компаниях; теория равновесного делового цикла; концепция реального делового цикла, объясняющая колебания в уровне развития производительности труда. По продолжительности цила выделяют 3 вида циклов: 1) краткосрочные циклы (3-4 года, циклы Китчина); 2) среднесрочные циклы (8-10 лет, цикл Жугляра); 3) долгосрочные циклы (48-55, циклы Кондратьева).
Эк. цикл – это систематическое повторение, на протяжении ряда лет подъемов и спадов в уровне эк. активности. Теория циклов исследует причины колебаний эк. активности за определенный промежуток времени. К внешним причинам эк. циклов относят: изменения численности населения; политические, военные и др. чрезвычайные события; появление изобретений революционного характера. К основным внутренним причинам относят: нестабильность инвестиционных расходов; нестабильность потребительских расходов; деятельность гос-ва в области эк-го регулирования. Современные кризисы хар-ся такими особенностями: фаза кризиса стала сопровождаться повышением общего уровня цен; фаза депрессии стала сокращаться, иногда ее сложно обнаружить; фаза оживления так плавно переходит в фазу подъема, что ее достаточно сложно обнаружить; продолжительность фазы подъема увеличилась; уменьшилась амплитуда колебаний деловой активности. Нет единства среди экономистов по вопросу о продолжительности цила. Поэтому сущ. 3 вида циклов: 1) краткосрочные циклы; 2) среднесрочные циклы; 3) долгосрочные циклы. Амер. экономисты Митчел и Китчин вывели краткосрочные циклы, их продолжительность 3-4 года и обясняются эти циклы колебаниями в объеме товарно-материальных запасов. Они еще называются циклами Китчина. Среднесрочные циклы описал франц. экономист Жугляр – продолжительность 8-10 лет, они носят название циклы Жугляра. Долгосрочные циклы вывел русский ученый М. Кондратьев, изучив период с конца 18 века до начала 1920 гг., их продолжительность –48-55 лет, осн. их причина – обновление основного капитала, вложенного в долгосрочные производительные фонды.
113. Антиiнфляцiйна полiтика. Под инфляцией понимают: 1)чрезмерное увеличение находящихся в обращении наличных бумажных денег и объема безналичного по сравнению с реальным предложением товаров и услуг; 2)снижение покупательной способности денег (их обесценивание); 3)общее длительное повышение цен. По темпам инфляции различают ползучую инфляцию (10% в год); галопирующую (20 – 200% в год) и наиболее опасную – гиперинфляцию (50% ежемесячно). Цель антиинфляционной политики заключается в том, чтобы сделать инфляцию управляемой, а ее уровень – достаточно умеренным. Для этого используется широкий набор денежно-кредитных, бюджетных, налоговых методов, мероприятия в области политики доходов, а также различные программы стабилизации, включая проведение радикальных денежных реформ. Различают антиинфляционную стратегию, соединяющую цели и методы долговременного характера, и тактику, которая дает результаты в краткосрочном периоде времени, ее методы на ослабление инфляции, приспособления к ней. При первом подходе используется активная бюджетная политика – маневрирование государственными расходами и налогами с целью влияния на платежеспособный спрос. Бюджетная политика также проводится и для расширения спроса в условиях спада пр-ва (льготы, дифференцированные ставки процента). При другом подходе экономисты выводят на первый план денежно-кредитное регулирование. Это дефляционные меры для ограничения платежеспособный спрос, т.к. стимулирование эк-го роста и штучное поддержание занятости путем снижения природного уровня безработицы приведет к потере контроля над инфляцией. Долгосрочная политика включает: погашение инфляционных ожиданий, сокращение гос-го дефицита, жестокие лимиты на эмиссию денег и т.д. Краткосрочная политика направлена на временное снижение темпов инфляции, для этого расширяется совок. предложение без увеличения совок. спроса. Для этого гос-во устанавливает льготы для предприятий, приватизирует часть своей собственности, сприяет масоовому импорту потребительских товаров, увеличивает %-е ставки для вкладов.
Все темы данного раздела:
Макроекономіка: роль, значення і її місце в системі економічних наук.
Макроэкономика изучает механизм функционирования национальной экономики в целом, помогает выяснить причины сбоев, несбалансированности спроса и предложения, безработицы и инфляции. Таким образом, в
Методы расчёта ВНП и основные макроэкономические тотожності
ВНП – это: - Рыночная стоимость всей конечной продукции и услуг в экономике страны за год. - Сумма доходов предприятий, организаций и населения страны за год.
Метод расчета ВНП по расходам
Система національних рахунків: сутність, значення й методологічні принципи побудови
Система национальных счетов (СНС) связывает воедино важнейшие макроэкономические показатели - объем выпуска товаров и услуг, совокупные доходы и совокупные расходы общества. СНС представляет собой
Депозитний мультиплікатор і механізм збільшення пропозиції грошей.
Мультипликационное расширение банковских депозитов.
За счет чего увеличивается объем денежной массы?
За счет эмиссии НБУ.
За счет расширения кредитов коммерческих банков.
Депозитний мультиплікатор і механізм збільшення пропозиції грошей.
Мультипликационное расширение банковских депозитов.
За счет чего увеличивается объем денежной массы?
За счет эмиссии НБУ.
За счет расширения кредитов коммерческих банков.
Макроекономічна рівновага: поняття, форми, інструменти, умови.
Главный вопрос Макроэкономики: равновесие между расходами и доходами общества или между совокупным предложением (созданным НД) и совокупным спросом (использованным НД).
I. Классическая тео
Номінальний і реальний ВНП. Індекси цін і дефлятор ВНП. Інфлювання та дефлювання ВНП.
Номинальный ВНП - это ВНП, подсчитанный в текущих ценах. В макроэкономической теории его обозначают символом РQ ; где Р означает индекс цен, Q - физический объем производства.
Реальный ВВП
Основні макроекономічні показники в СНР і методика їхнього розрахунку.
Рассмотрим важнейшие показатели системы национальных счетов, характеризующие, движение ВВП на различных его стадиях.
Чистый национальный продукт (ЧНП) представляет собой ВНП за вычетом амо
Система національних рахунків: сутність та основні методологічні принципи її побудови
Система національних рахунків (СНР) ― це система взаємопов’язаних економічних показників, які відображають загальні та найбільш важливі аспекти економічного розвитку, пов’язані з виробництвом
Валовий внутрішній продукт: сутність, зміст його елементів за виробничим методом.
ВВП ― це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резидентами країни за рік. За виробничим методом ВВП обчислюється як сума валової доданої вартост
Сукупний попит та його ценовi детермiнанти.
Совокупный спрос – это суммарное количество товаров и услуг, которые намерены купить домашние хоз-ва, бизнес, го-во, заграница при различном уровне цен в стране. Основными компонентами совокупного
Споживання та заощадження: графічна інтерпретація залежності від доходу, схильність до споживання та заощадження, недоходні чинники.
Гол. компонентом сукупних витрат є споживчі витрати, або споживання (С), - це витрати домогосп-в на придбання споживчих товарів і оплату послуг для задоволення особистих потреб. С є найб суттєвим к
Ринок праці (рп) та механізм його функціонування: класична та кейнсіанська модель рп.
Рп посідає центральне місце серед інших ринків. Основу рп становлять дві головні дійові особи: роботодавці та наймані робітники. Принципова різниця між ними полягає у відношенні їх до засобів вироб
Сукупний Попит на інвестиції: його чинники та графічна інтерпретація.
Інвестиції – це другий після споживання компонент сукупних витрат. Вони можуть здійснюватись в основний кап-л, житлове буд-во та збільшення запасів. Мотиваційним чинником інвестиційного попиту є чи
Грошовий мультиплікатор та його роль в пропозиції грошей
Представим себе, что банки занимаються только пассивными операциями: они привлекают деньги клиентов на депозиты, но не выдают кредитов. Следовательно, банки не могут начислять проценты на депозиты.
Макроекономічні показники: випуск, проміжна та кінцева продукція.
СНР спирається на низку макроекономічних показників, за допомогою яких вимірюються результати функціонування національної економіки. Первинним таким показником є валовий випуск (ВВ), який відобража
Макроекономічна рівновага у моделі AD-AS: короткостроковий та довгостроковий аспект.
Внутрішньою властивістю ринкової економіки є її постійне тяжіння до рівноваги. В узагальненому вигляді рівновага в економіці є рівновагою між сукупним попитом і сукупною пропозицією, тобто AD
Диференціація доходів та методи її аналізу: Крива Лоренца, децільний коефіцієнт, коефіцієнт Джині.
Схильність домогосподарств до заощаджень залежить не лише від їхнього бажання, а й від рівня їхнього доходу. У разі високого рівня доходу схильність до заощаджень зростає, низького — падає. Для ана
Кейнсіанська функція споживання. Середня та гранична схильність до споживання і заощаджень.
Споживання є головним компонентом сукупних витрат на виробництво ВВП, а отже, і головним чинником, від якого залежать стан національної економіки, економічні піднесення та спади. Тому питання про
Стагфляція: сутність, крива Філіпа у короткостроковому та довгостроковому періодах.
Стагфляція виник.тоді, коли одночасно зрост.ціни і скороч.вир-во. Отже, між інфляцією та безробіттям існує залежність. Зазначений зв’язок між безробіттям (U) та інфляцією (і) отримав своє узагальне
Передумови моделі економічного зростання Солоу. Вплив нагромадження капіталу, приросту населення та технічного прогресу на капіталоозброєність.
Крім капіталу і праці на економічне зростання впливає технічний прогрес. Для вимірювання його впливу на продукт Солоу запропонував застосовувати показник сукупної продуктивності факторів, який моди
Основні положення неокласичної теорії економічного зростання. Виробнича функція Кобба-Дугласа.
Приблизно із середини 50-х років 20 ст. з’явилася неокласична теорія економічного зростання. В основу її були покладені такі положення:
1) вартість продукту створюється факторами виробницт
Модель економічної рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції” для змішаної закритої економіки.
В основі методу – в екон.кругообігу постійно мають місце вилучення (зменшення видатків) або ін’єкції (збільшення видатків). Вилучення відбуваються у формі заощаджень, податків, імпорту. Ін’єкції зд
Дискреційна фіскальна політика. Мультиплікатор витрат і податків. Вплив фіскальних інструментів на ВВП і державний бюджет.
Дискреційна фіск.політика (ДФП) – свідома маніпуляція урядовими витратами і доходами, яка здійснюється на підставі держ.рішень (парламенту і уряду) з метою цілеспрямованого впливу на реальний обсяг
Чинники, що впливають на чистий експорт. Функція чистого експорту. Мультиплікативний вплив чистого експорту на ВВП.
. Зовнішня торгівля може справляти суттєвий вплив на ВВП країни. Цей вплив проявляється через чистий експорт. До основних чинників, які впливають на чистий експорт, належать: дохід торговельних пар
Платіжний баланс: сутність та зміст його розділів.
Усі результати ЗЕД країни знаходять своє узагальнююче відображення в спец. статистичному документі, який називається платіжним балансом.Він охоплює всі ЗЕ операції, які здійснюютьс
Валюта, валютний курс та його види: номінальний та реальний, фіксований і плановий двосторонній і багатосторонній.
Валют.(обмінний) курс – ціна будь-якої валюти, виражена через певну кількість іншої валюти. При цьому під валютою розуміють будь-який платіжний засіб, який може бути застосований у міжнародних раху
Економiчне зростання: сутнiсть, цiлi, вимiрювання, джерела.
Эк. рост – увеличение объема произв-ва ВВП (ВНП) и совершенствования как условий пр-ва, так и качества выпускаемой пр-ции. Темпы эк. роста вычисляются в темпах прироста реального ВВП или ВНП в проц
Кредитно-денежная политика
Под кредитно-денежной политикой подразумевают политику дешевых и дорогих денег. Политика дешевых денег проводится тогда когда необходимо стимулировать экон. рост. В этом случае ЦБ покупает гос. цен
Политика дешевых и дорогих денег.
Кредитно-денежную подразделяют на политику дешевых и дорогих денег. Первая на увеличение предложения денег вторая на его уменьшение. Политика дешевых денег проводится тогда когда необходимо стимули
Основні інструменти монетарної політики.
1)Прямые-лимиты кредитования, прямое регулирование процентной ставки, 2)Косвенные – учётная ставка, норма резервирования, операции на открытом рынке (это покупка-продажа ценных бумаг центральным ба
Антициклiческая полiтика держави.
Антициклическая политика государства (стабилизационная политика) – это комплекс мероприятий, направленных на стабилизацию экономики на уровне полной занятости, или потенциального выпуска. Основными
Экономическая функция государства в современной рыночной экономике.
Проблема государственного вмешательства в экономику является основной для любого государства, независимо от того, рыночная ли это экономика или же распределительная. В распределительной экономике в
Причини циклічних коливань економіки.
Причина циклического характера развития экономики кроется в конфликте условий производства и условий реализации, в противоречии между производством, стремящимся к расширению, и не успевающим за ним
Основні інструменти монетарної політики
Основными инструментами денежно-кредитной политики ЦБ являются:
установка нормы обязательного банковского резерва (какую часть своих средств коммерческие банки должны держать в Центральном
Фіскальна політика з урахуванням пропозиції: сутність, графічна інтерпретація, Крива Лаффера.
Прихільники теорії економіки пропозиції переконані в тому, що заходами фіскальної політики можна впливати не лише на попит (кейнсіанський варіант), а й на пропозицію. На їхню думку, вплив фіскально
Грошово-кредитне регулювання економіки: поняття, функції.
Грошово-кредитна, або монетарна, політика є одним із головних інструментів державного регулювання економіки. Грош.-кред. політика найбільш ефективно і оперативно виконує функції регулювання економ.
Сутність і види фіскальної політики держави.
Фискальная политика – мера правительства, направленная на регулирование структуры гос. Буджета, системы налогообложения, производство, инфляционного ВВП, обеспечение высокого ур-я занятости и эконо
Нвестиції й фактори, що визначають величину обсягу інвестування.
Інвестиції – це другий після споживання компонент сукупних витрат. Вони можуть здійснюватись в основний кап-л, житлове буд-во та збільшення запасів. Мотиваційним чинником інвестиційного попиту є чи
Метод макроекономіки: макроекономічні моделі як інструмент макроекономічного аналізу.
Метод- это комплекс приёмов, принципов и способов научного исследования, с помощью кот. Рассматриваються экономические категории. Виды: Анали, Синтез, Индукция, Дедукция, Научная обстракция, Экноми
Споживання та заощадження: граф.інтерпретація їх залежності від доходу, схильність до споживання та заощадження, недохідні чинники.
Споживання (С) відображає видатки домогосподарств на купівлю споживчих товарі та послуг. Існує багато чинників, від яких залежить величина споживання. Основний – після податковий дохід (DI). В умов
Форми й інструменти державного регулювання економіки.
Государственное регулирование — комплекс мер, действий, применяемых государством для коррекций и установления основ экономических процессов.
Государство отвечает за:
Фискальную по
Торговельна політика.
В зависимости от масштабов вмешательства государства в международную торговлю различают протекционистскую торговую политику и политику свободной торговли.
Свобода торговли (free trade) — п
Передавальний механізм грошово-кредитної політики.
Методы денежно-кредитной политики — совокупность приемов и операций, посредством которых субъекты денежно-кредитной политики воздействуют на объекты для достижения поставленных целей. Методы денежн
Теорії міжнародної торгівлі.
Меркантилизм — система взглядов экономистов XV—XVII веков, ориентированная на активное вмешательство государства в хозяйственную деятельность. Представители направления: Томас Мэн, Антуан де
Зовнішньоекономічна діяльність й її структура.
Внешнеторговая деятельность — это предпринимательство в области международного обмена товарами, работами, услугами, информацией и результатами интеллектуальной деятельности.
Предпосылки и
Модель економічного росту Солоу Р.
Неоклассическая модель экономического роста Роберта Солоу основывается на производственной функции Кобба-Дугласа. Основное отличие модели Солоу от производственной функции заключается в том, что ав
Новости и инфо для студентов