ПРО ПОЛІТИКО-ВЛАДНІ ВІДНОСИНИ

Лекція І. 1. Політологія як наука і навчальна дисципліна

Об’єкт іпредмет політичної науки.

Джерела та етапи формування знань про політику.

Структура та методи політології.

Функції політології.

Мета лекції: визначення предмета політології; знайомство з її історією, методами та категоріями; виявлення місця політології у системі гуманітарних наук; вивчення основних функцій політичної науки.

 

Люди пізнають політику двома способами: через буденний досвід та через наукове знання. Наука, що вивчає політику, називається політологією. Політологія – одна з молодих галузей суспільствознавства. Її інституціалізація відбулася у середині ХХ ст. Після тривалих дискусій на міжнародному колоквіумі з питань політичної науки, який відбувся у 1948 р. у Парижі, було остаточно визначено її предмет та об’єкт.

Об’єктом політології є політика та її взаємовідносини з особистістю та суспільством.

Предметом політологіїє закономірності структури, функцій, розвитку політичного життя в усіх його проявах.

Інструментарій політології складають категорії, закономірності та методи. Серед категорій, якими оперує політологія виділяють такі групи:

 

 

· Загальнонаукові категорії політології (суспільство, народ, культура, діяльність, прогрес, еволюція тощо);

· Категорії наук, що перебувають на стику з політологією (громадянське суспільство, право, свобода, приватна власність, лідерство, еліта тощо);

· Власні категорії політології (політика, політична влада, політичний інститут, політичний режим, політична система суспільства, виборча система, демократія тощо).

Політична наука базується на тріадізакономірностей.

Закономірності структуривиявляють сталість зв’язків компонентів певної політичної системи.

Закономірності функціонуваннястосуються сталості зв’язків у процесі політичної діяльності.

Закономірності розвиткухарактеризують динаміку зв’язків при переході від одного стану політичної системи до іншого.

Становлення політичної науки має тривалу історію. Від античних часів аж до середини ХІХ ст. знання про політику накопичувалися у межах філософії. Поступовий процес відокремлення політичних досліджень у окрему галузь завершився у середині ХХ ст. Виділяють чотири етапи становлення політичної науки. Перший етап пройшов під знаком універсалізму античної думки. Наука про політику була інтегрована з усією суспільною наукою і входила до філософії. На другому етапі відбулося виділення науки про державу та право. Розвиток політичних знань проходив в основному у руслі юридичних наук. Початок третього етапубуло ознаменовано розмежуванням філософського, правознавчого, соціологічного, історичного та психологічного підходів до вивчення політики. Головна увага приділяється дослідженню проблеми влади та її соціальних основ. Четвертий етап відзначено остаточним формуванням окремої науки про політику, яка інтегрує погляди, підходи, вчення в одну теоретичну систему.

Політологія є комплексною наукою про політику. Вона включає у себе цілу низку дисциплін, які поділяють на три групи (див. табл. 1).

Таблиця 1.