| Основні етапи | Особливості і характерні риси | Основні представники |
| Політична думка Київської Русі | Розвивалась під впливом політико-правової думки Візантії. Проявилась у двох концепціях: «богоугодного володаря» і «князівського одновладдя». Домінувала ідея необхідності об’єднання руських земель і припинення міжусобної боротьби. | Володимир Мономах, Іларіон, К. Смолятич, літописець Нестор, Феодосій Печерський |
| Політична думка перехідного періоду (XIV– перша половина XVIст.) | · Розробка ідей природного права та т. зв. «піраміди влади». · Поступове визволення політичної науки від теології, відстоювання принципу невтручання церкви у державні справи. | Ю. Котермак-Дрогобич, Ст. Оріховський (Роксолан) |
| Політична думка періоду від Люблінсь-кої унії до козацько-гетьмансь-кої доби | Політична думка була в основному представлена полемічною, культурно-освітньою літературою. Паралельно співіснували два напрямки: 1) орієнтований на унію православної та католицької церков; 2) антиуніатські ідеї, акцент на необхідності реформ православної церкви. | М. Смотрицький, І. Вишенський, П. Скарга, Х. Філарет |
| Політична думка періоду козацько-гетьмансь-кої доби | Синтез традиціоналізму і новаторства покладений в основу відновлення української державності. Конституція П. Орлика підтвердила військово-демократичний устрій держави. Створення теорії освіченого абсолютизму. | П. Могила, С. Яворський, Ф. Прокопович, П. Орлик |
| Політична думка періоду ХІХ ст. | Початок національного відродження відобразився, насамперед, в програмних гаслах Кирило-Мефодіївського товариства. Розробка широкої політичної програми боротьби за визволення українського народу. Відмова від культурно-територіальної, культурно-соціальної, слов’янської федерації і федерації з Росією. | М. Костомаров, М. Драгоманов, І. Франко, Ю. Бачинський, М. Міхновський |
| Політична думка періоду ХХ ст. | Підвищення рівня національної політичної свідомості, боротьба за національне відродження і державність, входження до унітарної радянської держави, укладання військово-господарського союзу з Росією, перетворення союзу на договірну федерацію тощо. | М. Міхновський, М. Грушевський, В. Винниченко, Д. Донцов, В. Липинський, М. Сціборський |
Висновки: розвиток вітчизняної політичної думки відбувався паралельно з процесом формування державності і починається з Київської Русі. Формування оригінальної філософсько-політичної думки відбувалося в руслі синтезу античного спадку та витоків східнослов’янського міфологічного світогляду. Політичні теорії в Україні існували завжди, незалежно від державного оформлення. Вони набували поширення в залежності від історичного прогресу, розповсюдження релігії, розвитку освіти, культури, а також наук про суспільство, владу, власність та державу.
Тести для самоперевірки:
1. Хто з вітчизняних мислителів висловив думку, що саме король обирається для держави, а не держава для короля?
а) С. Оріховський – Роксолан; б) П. Могила;
в) І. Вишенський; г) Г. Сковорода.
2. Хто з вітчизняних мислителів значне місце в політичному і правовому житті України відводив громадам?
а) М. Грушевський; б) М. Міхновський;
в) М. Драгоманов; г) В. Липинський.
3. Кого вважають «батьком» українського націоналізму?
а) І. Вишенського; б) М. Костомарова;
в) М. Міхновського; г) В. Липинського.
Контрольні запитання:
1. У чому суть консервативного напрямку становлення національної держави в українській політичній думці?
2. Чия концепція отримала назву «позитивного мілітаризму»? Її суть.
3. Яких мислителів вважають головними представниками національно-державницького напрямку в українській політичній думці?
4. У чому головна відмінність теорій національно-державницького напрямку від теорій націоналістичного напрямку?
Основна використана та рекомендована література:
1. Кухта Б. З історії української політичної думки першої половини ХХ ст..: Навч. посібник. – Львів: Кальварія, 1999. – 202 с.
2. Політологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. – К.: Видавничій центр “Академія”, 2002. – С. 68-88, 103-122.
3. Політологія: наука про політику / За ред. В. Г. Кременя, М. І. Горлача. – Харків: Єдинорог, 2002. – С.91-124.