Черевце (abdomen) у комах членисте і має декілька сегментів. Кожен сегмент складається з верхнього півкільця (тергіта) і нижнього півкільця (стерніта), з'єднаних з боків тіла м'якими плейрами. Відносний ступінь розвитку тергіта, стерніта і плейральної мембрани істотно відрізняється в представників різних груп комах (рис. 17).
Рис. 17. Поперечні розрізи через черевце (тергіти чорні, стерніти заштриховані, плейріти білі) різних груп комах (по Шванвічу):
1 – загальна схема; 2 – прямокрилі; 3 – жуки; 4 – клопи; 5 – перетинчастокрилі; 6 – мухи
Максимальне число сегментів черевця дорівнює 12, вважаючи і кінцевий членик (тельсон). Таке число сегментів відзначене тільки в деяких первиннобезкрилих комах і в зародків. В інших комах число сегментів значно скорочується, а в ряду перетинчастокрилих і двокрилих черевце складається усього лише з 4 – 6 сегментів.
Дуже часто в черевці відмічається відповідність між числом тергітів і стернітів. Різна кількість тергітів і стернітів буває в самця і самки того самого виду (наприклад, у самця таргана зверху видно 10 тергітів, а в самки – 8). Розглядаючи таргана знизу, можна знайти в самця 9 стернітів, а в самки – 7.
| Рис. 18. Черевце чорного таргана, його сегментація і придатки, вид з черевної сторони (по Зелікману): 1–9 – стерніти сегментів черевця; 10 – грифельки; 11 – церки; 12 – лопасті, що утримують оотеку |
Сегменти черевця поділяють на 3 групи: 8-й і 9-й сегменти називаються статевими, або генітальними, тому що на цих сегментах знаходяться зовнішні статеві придатки, або геніталії (у самця – копулятивний орган, а в самки – яйцеклад); 1–7-й сегменти називаються прегенітальними, а 10–12-й сегменти – постгенітальними.
Черевце може зчленовуватися з грудьми по-різному. За характером зчленування розрізняють сидяче черевце, стебельчасте і висяче (рис. 19).
Рис. 19. Типи черевця комах (за Богдановим-Катьковим):
1 – сидяче; 2 – широкостебельчасте; 3 – висяче; 4 – довгостебельчасте
Сидяче черевце прикріплене до задньогрудей усією своєю основою (зустрічається в більшості комах).
Стебельчасте черевце з’єднане з грудьми тонким і більш-менш довгим стебельцем, що утворилося в результаті звуження 1-го, 2-го, а іноді і 3-го сегмента черевця (оси, мурахи, їздці).
Висяче черевце має коротке стебельце і відділене від грудей явним, але коротким перехватом (бджоли).