Фінансування проекту є одним з найбільш важливих умов забезпечення ефективності його виконання.
Фінансування повинно бути спрямоване на вирішення двох основних задач:
1) забезпечення потоку інвестицій необхідних для планомірного виконання проекту;
2) зниження капітальних витрат і ризику проекту за рахунок стриманої структури інвестицій і отримання податкових переваг.
План фінансування проекту повинен враховувати наступні види ризиків:
Ø ризик нежиттєздатності проекту;
Ø податковий ризик;
Ø ризик незавершеного будівництва;
Ø ризик несплати заборгованості.
Прийняття ризиків - основа банківської справи. Банки мають успіх тоді, коли прийняті ними ризики розумні, контрольовані і знаходяться в межах їхніх фінансових можливостей і компетенції.
Банки прагнуть одержати найбільший прибуток. Але це прагнення обмежується можливістю понести збитки. Ризик банківської діяльності й означає ймовірність того, що фактичний прибуток банку виявиться менше запланованого, очікуваного. Чим вище очікуваний прибуток, тим вище ризик. Зв'язок між прибутковістю операцій банку і його ризиком у дуже спрощеному варіанті може бути виражена прямолінійною залежністю.
Рівень ризику збільшується, якщо:
* проблеми виникають раптово і всупереч очікуванням;
* поставлено нові задачі, що не відповідають минулому досвіду банку;
* керівництво не в стані прийняти необхідні і термінові міри, що може привести до фінансового збитку (погіршенню можливостей одержання необхідного ічи додаткового прибутку);
* існуючий порядок діяльності банку чи недосконалість законодавства заважає прийняттю деяких оптимальних для конкретної ситуації мір.
Наслідки невірних оцінок ризиків чи відсутність можливості протиставити дієві міри можуть бути найнеприємнішимими. Приведемо трохи відповідних прикладів із практики західних банків.
У 1989 р. Британський Midland Bank втратив 116 млн.ф.ст. в результаті помилкового прогнозу у відношенні рівня позичкового відсотка по кредитам.
У лютому 1990 р. після невдалої спроби знайти фінансову підтримку збанкрутів великий американський банк Drexel Burnham Lambert, що домінував на ринку так називаних сумнівних облігацій невеликих і маловідомих фірм, капіталовкладення в акції яких були зв'язані з великим ризиком, але з підвищеним дивідендом. Крах ринку в результаті фінансових зловживань призвів до краху самого банку, а також поставив під погрозу існування цілого ряду ощадних банків, що помістили свої засоби в ці акції під гарантії DBL.
У січні 1991 р. Американський Bank of New England попередив своїх клієнтів, що після списання безповоротних кредитів у 4 кварталі 1990 р. його втрати склали 450 млн. долл. У паніці його клієнти вилучили з рахунків більш 1 млрд. долл., і банк збанкрутів. Знадобилося втручання федерального уряду і надання банку допомоги в розмірі 2,3 млрд. долл., щоб запобігти ланцюговій реакції банківських крахів по країні. Банк зберіг своє існування, але цілком втратив незалежність.
Існують загальні причини виникнення банківських ризиків і тенденції зміни їхнього рівня. Разом з тим, аналізуючи ризики українських банків на сучасному етапі, важливо враховувати:
* кризовий стан економіки перехідного періоду, що виражається не тільки падінням виробництва, фінансовою нестабільністю багатьох організацій, але і знищенням ряду господарських зв'язків;
* нестійкість політичного положення;
* відсутність чи недосконалість деяких основних законодавчих актів, невідповідність між правовою базою і реально існуючою ситуацією;
* інфляцію, та ін.
В усіх випадках ризик повинен бути визначений і обмірюваний. Аналіз і оцінка ризику в значній мірі заснована на систематичному статистичному методі визначення ймовірності того, що якась подія в майбутньому відбудеться. Звичайно ця ймовірність виражаються у відсотках. Відповідна робота може вестися, якщо вироблені критерії ризику. Які дають змогу рангувати альтернативні події в залежності від ступеня ризику. Однак вихідним пунктом роботи є попередній статистичний аналіз конкретної ситуації.