Держава повинна здійснювати контроль за пропозицією грошей за допомогою різних інструментів ЦБ, насамперед операції на відкритому ринку, а також зміни резервної норми та облікової ставки.
Операції на відкритому ринку – найбільш гнучкий інструмент контролю за пропозицією грошей. Визначаючи обсяг купівлі-продажу Державних цінних паперів населенням і змінюючи рівень процентної ставки за кредит, Національний Банк впливає на розмір кредитних резервів КБ. Масовий продаж цінних паперів населенню призводить до скорочення кредитного резерву КБ, знижує можливості подальшого розширення кредиту і підвищує його ціну (процентну ставку). Скупка державних цінних паперів у населення, навпаки, збільшує кредитні резерви КБ, підвищує їх спроможність «зробити» кредитні гроші і знижує рівень процентної ставки. Раніше політика облікової ставки була основним засобом централізованого регулювання грошової пропозиції, а нині в більшості розвинених країн світу використовується допоміжний засіб – «надбудова» пропозиції грошей до потреб економіки. Змінюючи облікову ставку ,ЦБ регулює активність КБ. Відсоткова політика НБУ не сприяла проведенню політики макроекономічної стабілізації, тобто ставка рефінансування постійно віддалялася від рівня позитивної (вище темпів інфляції) ставки. У розвинених країнах КБ працює також на вторинному ринку казначейських зобов’язань. Підвищення ставки відносної дохідності цінних паперів і проценту на ринку грошових фондів обмежує можливості скупки ЦБ, а зниження цйєї ставки призводить до зворотного результату з усіма наслідками, що впливають на грошову пропозицію. Зміна нормативного резерву поширює пропозицію грошей, тобто впливає на розмір надлишкових резервів і величину грошового мультиплікатора.
Таким чином, регулюючи розміни грошової пропозиції ЦБ може активно впливати на розвиток економічних відносин.
Взагалі питання про ефективність грошово-кредитної політики є дискусійним. Кейнсиніанці правильно вказують на невизначеність її кінцевого результату і складність зв’язку із сучасним попитом. (вони спираються на фіскальну політику). Монетаристи звертають увагу на те, що вплив пропозиції грошей на сучасний попит відбувається через тривалий та невизначений період часу. Крім того, стабілізація процентної ставки може в кінцевому підсумку дестабілізувати економіку. У нашій державі є такі основні засоби впливу НБУ задля втілення в життя грошово-кредитної політики:
* засоби рефінансування (облікова і кредитна політика);
* регулювання норм обов’язкових резервів;
* регулювання ліквідності КБ.