1. Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Уповноважений орган зобов'язані співпрацювати згідно з положеннями цього Закону.
2. Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Уповноважений орган за допомогою засобів зв'язку, що дозволяють фіксувати інформацію, своєчасно повідомляють один одному про будь-які спостереження та висновки, які є необхідними для виконання покладених на них обов'язків.
3. Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Уповноважений орган мають право на доступ до інформаційних баз даних одне одного, які ведуться з метою регулювання ринків фінансових послуг.
4. Голова державного органу, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, або уповноважена ним особа беруть участь у роботі інших органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, з правом дорадчого голосу, коли на них обговорюються питання нагляду за діяльністю з надання фінансових послуг.
5. Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Уповноважений орган з метою співпраці та координації своєї діяльності зобов'язані проводити оперативні наради не рідше одного разу в квартал або частіше на вимогу одного з керівників цих органів. За результатами зазначених нарад складаються відповідні протоколи та/або укладаються міжвідомчі угоди. Рішення, які містяться у зазначених протоколах та угодах, обов'язкові для розгляду та впровадження кожним з органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.
Здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів, як виключної діяльності, допускається на основі дозволу, що видається
Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку
При здійсненні виключної діяльності по випуску та обігу цінних паперів допускається здійснення окремих видів діяльності, пов'язаних з обігом цінних паперів, насамперед діяльності по наданню консультацій власникам цінних паперів.
Особливості ведення бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами визначає Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством фінансів України та Національним банком України.
Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку призначаються державні представники на фондових біржах. Вони уповноважені здійснювати контроль за додержанням положень статуту і правил фондової біржі та мають право брати участь у роботі керівних органів фондових бірж
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і її територіальні відділення у разі відхилення від умов, визначених у дозволах на здійснення діяльності по випуску і обігу цінних паперів, а також у статуті та правилах фондової біржі, можуть застосовувати такі санкції:
а) виносити попередження;
б) зупиняти на строк до одного року передплату і продаж цінних паперів;
в) зупиняти на певний строк укладення угод з окремих видів
діяльності по випуску і обігу цінних паперів;
г) анулювати дозвіл, виданий на ведення діяльності по випуску і обігу цінних паперів у разі повторного застосування санкцій Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку може зупиняти діяльність фондової біржі в разі порушення нею статутної діяльності і вимагати приведення її у відповідність з статутом та правилами фондової біржі
Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку може бути оскаржено в судах або арбітражних судах
1 Фонд державного майна України є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів у відповідному регіоні (області) України, Республіці Крим, містах Києві та Севастополі
Основними завданнями фонду державного майна є здійснення повноважень щодо організації та проведення приватизації майна підприємств, яке перебуває у загальнодержавній власності, згідно з Державними програмами приватизації майна державних підприємств;здійснення прав розпорядження майном державних підприємств у процесі їх приватизації, створення господарських товариств
відповідно до визначеної Фондом компетенції; здійснення повноважень орендодавця майна державних
підприємств і організацій, їх структурних підрозділів відповіднодо визначеної Фондом компетенція-сприяння демонополізації економіки і створенню умов для конкуренції виробників.Фонд державного майна відповідно до покладенихна нього завдань:розробляє пропозиції щодо приватизації підприємств, щоперебувають у загальнодержавній власності у відповідному регіоніта формуванню Державної програми приватизації майна державнихпідприємств і вноситьїх до Фонду;здійснює організаційну роботу по безумовному виконаннюДержавної програми приватизації майна державних підприємств,контролює її реалізацію;змінює в процесі приватизації в межах своєї компетенції організаційно-правову форму підприємств, що перебувають у загальнодержавній власності, шляхом перетворення їх у господарські товариства;здійснює повноваження офіційного представника Фонду в органах управління акціонерних товариств із загальнодержавною часткою власності за визначенням Фонду;здійснює повноваження власника щодо частки акцій акціонерних товариств, якіне були реалізовані у процесі приватизації, зокрема, несе ризик (відповідальність) у межах зазначеної частки за визначенням Фонду;здійснює повноваження продавця державного майна, балансова вартість якого не перевищує 500 млн. крб., що згідно з Державною програмою приватизації належить до груп А, Б, В, Д. У ході приватизації обсяг повноважень відповідно до розпоряджень Фонду може змінюватися створює конкурсні комісії для продажу державногомайна,призначає їх голів, затверджує склад цих комісій;створює комісіїпо приватизації, призначає їх голів, | затверджує їх склад; .
затверджує плани приватизації державного майна у' відповідності з Програмою приватизації; створює комісії по інвентаризації та оцінці майна, що перебуває у загальнодержавній власності, призначає їх голів, і затверджує акти; сприяє створенню мережі інститутів ринкової інфраструктури, які покликані забезпечувати функціонування ринку цінних паперів і нерухомості (фінансові посередники, комерційні банки, страхові компанії, біржі тощо);
укладає угоди з посередниками щодо організації підготовки до приватизації та продажу об'єктів приватизації;
здійснює заходи до залучення іноземних інвесторів до процесу приватизації в межах компетенції;
виступає відповідно до наказів Фонду орендодавцем майна, що перебуває у загальнодержавній власності, та належить згідно з Державною програмою приватизації на 1992 рік до груп А, Б, В, балансова вартість якого не перевищує 500 (п'ятисот) мільйонів карбованців;
надає в оренду майно цілісних майнових комплексів, підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, дає дозвіл підприємствам, організаціям на передачу в оренду майнових комплексів, їх структурних підрозділів (філіалів, цехів, дільниць);
контролює виконання договору оренди щодо збереження та руху державного майна;
Національний банк України (далі - Національний банк) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принц]Національний банк виконує такі Функції
1) відповідно до розроблених Радою Національного банку України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику;:
2) МОНОПОЛЬНО здійснює емісію національної валюти
3]Виступає кредитором Гостаньої інстанції для банків і організує систему рефінансування;
4) встановлює для банків та інших фінансово-кредитних установ правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і зв1тності. захисту інформації, коштів та .майна;
5)аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин;
6)організує інкасацію та перевезення банкнот і монет та інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цінностей;
7)реалізує державну політику з питань .захисту державних секретів у системі Національного банку;
8)бере участь у перепідготовці кадрів для банківської системи України,,
9)здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом
Національний банк для забезпечення виконання
покладених функцій
Здійснює такі операції:
1) надає кредити комерційним банкам та іншим фінансово-
2) кредитним
установам
2)_здійснює дисконтні операції з векселями і чеками в порядку,
визначеному Національним банком;
3) купує та продає на вторинному ринку цінні папери у порядку,
передбаченому законодавством України:
3) відкриває власні кореспондентські та металеві рахунки у
закордонних банках
5)купує та продає валютні цінності;
6) зберігає банківські метали а також купує і продає
банківські метали,
дорогоцінне каміння та інші коштовності
8) приймає на зберігання тов. управління державні цінності
9) видає гарантії і поруки, відповідно до положення
9) видає гарантії і поруки, відповідно до положення* з
затвердженого
Радою Національного банку:
антимонопольний комітет України є державним органом,
покликаним
забезпечувати відповідно до його компетенції державний
контроль за
дотриманням антимонопольного законодавства, захист інтересів
підприємців та споживачів від його порушень. _
Основними завданнями Антимонопольного комітету Україниє:
здійснення державного контролю за дотриманням
антимонопольного законодавства;
захист законних інтересів підприємців та споживачів шляхом
застосування заходів щодо запобігання і припинення
порушень
антимонопольного законодавства, накладання стягнень за
порушення
антимонопольного законодавства в межах своїх
повноважень;
сприяння розвитку добросовісної конкуренції у всіх
сферах економіки.
антимонопольний комітет України будує
свою діяльність на принципах:
- законності;
- гласності;
- захисту прав господарюючих суб'єктів на засадах Їх
рівності перед законом та пріоритету прав споживачів.
►Також функції регулювання і контроль за ринком цінних
паперів здійснюється державою шляхом формування
спеціальних структур, потреба в яких зумовлена
специфічністю способів регулювання пов’язаних з
контролем за розкриттям обширних масивів інформації ,
видачею великої кількості ліцензій та спеціальних дозволів.
Існує дві моделі регулювання фінансового ринку:
· регулювання фінансового ринку зосереджується переважно в державних органах і лише невнлика частина повноважених щодо нагляду і контролю встановлених обов’язкових правил поведінки перед державою самоврядових організацій професійних учасників ринку (Франція).
· макссимально можливий обсяг повноважень перед самовряядованими організаціями , значне місце в контролі займають не жорсткі нормативні приписи , а переговорний процес, узгодження ; при цьому держава зберігає за собою основні контрольні функції (Великобританія).
Масштабна приватизація, за якої значна частина державних підприємств перетворюється в акціонерні товариства, створюютьсч інвестиційні фонди , здійснюється первинне розміщення акцій приватизованих піпрємств, що у свою чергу викликають активне втручання в регулювання ринку цінних паперів Фонду державного майна України. На сьогодні в Україні функції державного регулювання фондового ринку відповідно до чинного законодавства, розподілені між різними міністерствами та відомствами.
Контрольні та регулятивні функції стоствно професійних учасників фондового ринку щодо їх діяльності з приватизаційними паперами здійснюється ФДМУ. Ним також регулюється питання видачі дозволів та ліцензій на здійснення фінансовими посередниками представницької та комерційної діяльності з приводу приватизації.
З метою комплексного правового регулювання відносин , що виникають на ринку цінних паперів, забеспечення захисту інтересів громадян України та держави в цілому , запобіганню зловживанням та порушенням у цій сфері указом президента України від 12 червня 1995 року №446/95 створено державну комісію з цінних паперів та фондового ринку.
Згідно зцим указом комісію було створено як центральний орган державної виконавчої влади, який забеспечує реалізацію єдиної державної політики щодо цінних паперів і функціонування фондового ринку та координацію діяльності міністерств. Відповіднодо закону “ про цінні папери і фондову біржу” ця комісія здійснює контроль за випуском та обігом цінних паперів, призначає державних представників на фондовому ринку, веде реєстрацію емісій всіх видів цінних паперів та видає дозволи на діяльність по їх випуску і обігу, та від імені держави випускає цінні папери. Додаткові повноваження щодо контролю за дотриманням законодавства на ринку цінних паперів, запобігання та припинення його порушень, накладання санкцій були надані комісії законом України від 10 жовтня 1996 року “продержавне регулювання ринку цінних паперів “
Завдання комісії р.ц.п.ф.б:
1. здійснює державне регулювання та контроль за випуском, обігом цінних паперів та їх похідних на території України;
2. дотримання законодавства у цій сфері;
3. захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо дотримання законодавства;
4. сприяння розвитку ринку цінних паперів
5. узагальнення практики застосування закону з питань випумку та обігу цінних паперів, розробка прогнозу щодо його вдосконалення
6. координація діяльності державних організацій з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів
7. формування та реалізація єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів.
Відповідно до цих завдань держава встановлює:
- встановлює вимоги до емісії і обігу цінних паперів
- встановлює стандарти випуску і обігу цінних паперів
- видає дозволи на обіг цінних паперів українсських емітентів за межами Украаїни
- здійснює реєстрацію випусків цінних паперів
- встановлює вимоги щодо їх випуску та ін.
Висновок:
Періодичні фінансові кризи у країнаах світу потребують відповідних оперативних дій з боку уряду України і НБУ.
З появою перших ознак можливостіі розгортанняя фінансової кризи в Україні у 1998 році уряяд разом з НБУ розробили антикризові заходи фінансової стабіліізаціії . НБУ були вжиті заходи з упоряядкуванняя операцій з купівлііі-продажу валюти тільки через валютні біржі, а готівку на аукціонах української міжбанківської валютної біржі. Запроваджено обмеження на виконання резидентами імпорту авансованої оплати у вільно конвертованій валюті на купівлю іноземної валюти банками –нерезидентами.Ці та інші заходи уповільнили девальвацію гривні.
Практика запровадження валютного коридору гривні сприяла стабілізації офіційного валютного курсу, підтримання прогнозованості ситуації.
----------------------------------------------------------------------
*
Існує два принципа державного регулюапння економіки:
1. Протекціонізм – державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом введення різних обмежень.
2. Фрітредерство – (лібералізація) політика спрямована на відкриття внутрішнього ринку шляхом зниження різих обмежень та послаблення контролю. Тобто політика не
3. втучання держави у ринковіц відносини та застосування
4. режимів найбільшого сприяння розвитку ринкових відносин (різного роду пільги, податкові у тому числі).
Тема 3. Саморегулівні організації на фінансовому ринку (2 год.)
1.Поняття саморегулівної організації. ЇЇ учасники.
2. Необхідність існування . історія винекненя.
3.ЇХ роль на ринку України
Література: [1, 2, 4, 7, J2]