Методи контролю: іонізаційний, сцинтиляційний, фотографічний, хімічний.
Іонізаційний – здатність газів під дією випромінювання ставати провідниками електричного струму. На цьому принципі працюють іонізаційні камери та газові лічильники.
Сцинтиляційний – здатність деяких твердих, рідких та газоподібних речовин світитися під дією іонізуючого випромінювання. Світлові спалахи через фотопомножувачі подаються на електричні лічильні схеми, за інтенсивністю спалахів оцінюють величину дози.
Фотографічний – здатність фотоемульсії змінювати свої властивості під дією випромінювання. Фотопластинка в світлозахисному папері розташовується в зоні впливу випромінювання. Потім пластинка проявляється, і за ступенем почорніння робиться висновок про дозу випромінювання.
Хімічний – полягає в здатності деяких хімічних речовин змінювати свій колір під впливом іонізуючого випромінювання. За густиною забарвлення робиться висновок про дозу випромінювання.