КУРС ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

КУРС ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ

“ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ”

ЛЬВІВ 2008

Підготував:

Вступ

Основи охорони праці – нормативна дисципліна, яка вивчається з метою формування у майбутніх фахівців з вищою освітою необхідного в їхній подальшій професійній діяльності рівня знань та умінь з правових і організаційних питань охорони праці, основ фізіології, питань гігієни праці, виробничої санітарії, техніки безпеки та пожежної безпеки, а також активної позиції щодо практичної реалізації принципу пріоритету охорони життя та здоров’я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності.

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально профілактичних заходів та способів, спрямованих на збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праці.

 

Вперше дисципліна Охорона праці була впроваджена в 1929 році в Московському ін-ті залізничного транспорту.

1966 року курс був офіційно впроваджений у програмах всіх інженерних спеціальностей, у всіх технічних навчальних закладах почали створювати кафедри охорони праці.

 

Історично сталося, що охорона праці як галузь науки виникла на перетині соціально-правових, технічних і медичних наук, науки про людину. Головним об’єктом її досліджень є людина в процесі праці, виробниче середовище, організація праці та виробництва. На підставі цих досліджень розробляються заходи та засоби спрямовані на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

“Основи хорони праці” – дисципліна яка базується як на загальнонаукових (фізика, хімія, математика), так і на загально-технічних і спеціальних дисциплінах (опір матеріалів, електротехніка, технологія і обладнання виробництва тощо).

Методологічною основою курсу ОП є науковий аналіз умов праці, технологічних процесів, виробничого обладнання, робочих місць, трудових операцій, організації виробництва, навколишнього середовища з метою виявлення шкідливих та небезпечних виробничих факторів, виникнення можливих аварійних ситуацій.

Курс “Основи хорони праці” складається з чотирьох частин:

· законодавство і система управління охороною праці;

· гігієна праці і виробнича санітарія;

· техніка безпеки,

· пожежна безпека.

Сторичні ракурси ОП

Основоположником сучасної гігієни вважають професора Московського університету Ф.Ф. Єрисмана, він видав книгу «Курс гігієни» (1887 р.) У 1902-1903 р. лікар А.В. Погожев видавав перший російський журнал… Академік А.А. Скочинський досліджував причини пожеж та вибухів у вугільній промисловості (1938-1967 рр.), академік…

Сучасний стан охорони праці

Дотепер людство не навчилося надійно захищати людину, її здоров’я в процесі повсякденної праці. Міжнародна статистика свідчить, що в наш час травматизм може бути прирівняний…  

Лекція 1. Законодавство України про охорону праці.

План

1.1. Основні законодавчі акти про охорону праці

1.2. Нормативно –правові акти з охорони праці

1.3. Загальні гарантії прав на охорону праці. Права працівників з охорони праці. Обов’язки роботодавця

1.3.1. Основні права працівника

1.3.2. Обов’язки роботодавця.

1.4. Компенсація за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими

умовами праці

1.5. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників або в разі їх смерті.

1.6. Охорона праці жінок, неповнолітніх.

1.6.1. Охорона праці жінок

1.6.2. Охорона праці неповнолітніх

1.7. Відповідальність працівників за порушення законодавства з охорони праці

1.8. Державне управління охороною праці

1.9. Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці.

1.9.1. Державний нагляд за охороною праці

1.9.2. Громадський та відомчий контроль за дотриманням законодавства

про охорону праці

Основні законодавчі акти про охорону праці

Законодавчими актами, що визначають основні положення з ОП, є загальні закони України, а також спеціальні законодавчі акти, які приймаються або затверджуються Кабінетом Міністрів, Держпромгірнагляд України , МОЗ України, Міністерствами України та іншими відомствами .

Загальними законами України, що визначають основні положення з ОП є:

- Конституція України (КУ);

- Кодекс законів про працю України (КЗпП);

- Закони України:

1. “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”;

2. “Про охорону праці” від 1.11.2003 р.;

3. Основи законодавства України про охорону здоров’я;

4. “Про пожежну безпеку” від 17.12.1993 р.;

5. “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку“;

6. “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” від 24.02.2003 р.

Спеціальними законодавчими актами є нормативно-правові акти з ОП:

- нормативно-правові акти з охорони праці (НПАОП)

- Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБП);

- Державні стандарти України (ДСТУ);

- Будівельні норми і правила СНиП, державні будівельні норми ДБН;

- Санітарні норми (СН);

- Санітарні норми і правила ( ДСанПіН, ДСП);

- Правила будови електроустановок ПБЕ (ПУЭ);

- Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕЕС);

- Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (ПБЕЕС);

- Норми радіаційної безпеки України НРБУ тощо.

Основоположним законодавчим документом в галузі ОП є Закон України “Про охорону праці”, дія якого поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форми власності та видів їх діяльності, на усіх громадян, які працюють.

Нормативно –правові акти з охорони праці

Державні нормативні акти про охорону праці.

Нормативно-правові акти з охорони праці (НПАОП) – це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов’язкових для виконання.

 

 

Загальні гарантії прав на охорону праці. Права працівників з охорони праці. Обов’язки роботодавця

Основні права працівника

· Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його… · Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком… · Усі працівники згідно із законом підлягають загально - обов'язковому державному соціальному страхуванню від…

Обов’язки роботодавця.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: · створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують… · розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених…

Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників або в разі їх смерті.

Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового… За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на… Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням…

Охорона праці жінок, неповнолітніх

Охорона праці жінок

Забороняється залучати жінок для підіймання вантажу, маса якого перевищує встановлені норми. Міністерством охорони здоров’я України 10.12.1993 р видано Наказ № 241, в… - підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до двох разів на годину) – до 10 кг;

Охорона праці неповнолітніх

Держава враховує певні фізичні, фізіологічні та інші особливості неповнолітніх і виявляє турботу про здоров’я молодого покоління. Законодавчо це… Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми… Неповнолітніх віком від 14 до 15 років включно приймають на роботу по узгодженню з опікунською радою , батьками,…

Відповідальність працівників за порушення законодавства з охорони праці

Адміністративна відповідальність накладається на посадових осіб винних у порушен­нях законодавства про ОП у вигляді штрафу. Штраф накладають… Дисциплінарна відповідальність полягає у накладенні дисциплінарних стягнень,… Право накладати дисциплінарні стягнення на працівників має орган, який користується правом прийняття на роботу .…

Державне управління охороною праці

- Кабінет Міністрів України; - Держпромгірнагляд України; - Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;

Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці.

Державний нагляд за охороною праці

- Держпромгірнагляд України (спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за ОП); - Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки; - органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства надзвичайних ситуацій (МНС);

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про ОП здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокуратурами.

У складі Держпромгірнагляд України створено ряд територіальних управлінь та підпорядкованих їм інспекції, що діють за галузевим принципом або видами нагляду.

Посадові особи органів державного нагляду за ОП (інспектори) мають право:

- безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства про ОП, одержувати від роботодавця необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань;

- надсилати керівникам підприємств, посадовим особам, керівникам місцевих Рад народних депутатів, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, обов’язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у галузі ОП;

- зупиняти експлуатацію виробництв, цехів, дільниць, робочих місць і обладнання до усунення порушень вимог щодо ОП, які створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих;

- притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про ОП;

- надсилати роботодавцям, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих поса­дових осіб займаній посаді, передавати в необхідних випадках матеріали органам прокуратури про притягнення до кримінальної відповідальності.

1.9.2. Громадський та відомчий контроль за дотриманням законодавства про охорону праці

Громадський контроль відповідно із Законом України “Про охорону праці” (ст. 41) здійснюють:

- трудові колективи через обраних ними уповноважених;

- професійні спілки – в особі своїх виборних органів і представників: Центральний комітет профспілки України (ЦКПУ); обласні ради профспілок;

місцеві комітети профспілок; цеховий комітет профспілки;

громадський інспектор по ОП.

Відомчий контроль здійснюють:

- міністерства даної галузі;

- головне управління;

- об’єднання;

- роботодавці;

- спеціалісти з питань ОП (інженер по ТБ);

- начальники структурних підрозділів підприємства.

Роботодавці здійснюють контроль за станом ОП і ТБ один раз на місяць через своїх замісників або спеціалістів з питань ОП.

Начальник структурного підрозділу або його заступник – 1 раз на тиждень.

Керівник робіт – щоденно перед початком роботи.

 

Лекція 2. Управління охороною праці

Управління охороною праці - це підготовка, прийняття та реалізація рішень щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і… Управління охороною праці передбачає участь в цьому процесі практично усіх… Об’єктом управління є діяльність структурних підрозділів, яка спрямована на створення безпечних і здорових умов праці.…

Основні принципи управління ОП

· пріоритет життя та здоров’я людини (працівника) відносно результатів виробничої діяльності підприємства; · впровадження принципу “передбачити випадок і попереджувати його”; · колегіальність в обговоренні питань безпеки праці і особиста відповідальність за прийняття рішень та їх наслідки; …

Служба ОП

Структура

· інженерами відповідної спеціальності; · фахівцями з питань гігієни праці; · юристами, котрі спеціалізуються на питаннях законодавства про ОП.

Лекція 3. Виробничий травматизм

Поняття про виробничий травматизм та професійні захворювання.

 

Травма – порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок дії небезпечних виробничих факторів.

Нещасний випадок на виробництві пов’язується з дією на працівника небезпечного виробничого фактора. Виробничий травматизм характеризується… Професійне захворювання – патологічний стан, зумовлений тривалою роботою за… Травми залежно від характеру дії бувають:

Причини виробничого травматизму

Технічні

1. Недоліки технологічних процесів і обладнання;

2. Несправність обладнання та комунікацій;

3. Недосконалість та несправність інструментів і приспосіблень (ремонт, обслуговування);

4. Відсутність огороджень і запобіжних пристроїв;

5. Відсутність необхідних розривів між установками чи окремими апаратами.

Організаційні

2. Незадовільна організація робочого місця, проходів, проїздів; 3. Недостатність навчання працюючих щодо технології процесу, ТБ, ПБ; 4. Порушення технологічного режиму, незадовільний нагляд;

Санітарно-гігієнічні

2. Відхилення від нормативних умов метеорологічних умов; 3. Нераціональне освітлення; 4. Шкідливі випромінювання: УФ, Х-рентгенівське, ЕМП);

Аналіз виробничого травматизму

- статистичний; - топографічний; - монографічний;

Аналіз професійних отруєнь та захворювань

  ПЧ= З*1000/Т ПВ = Д /З

ГІГІЄНА ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ

«Ціллю гігієни праці є сприяння і підтримка найвищого рівня фізичного, психічного і соціального благополуччя робітників в усіх видах трудової… Для МОП гігієна праці» - це діяльність, спрямована на запобігання виробничому… За визначенням ДСТУ 2293-93, гігієна праці – це комплекс заходів і засобів щодо збереження здоров’я працівників,…

Лекція 4. Шкідливі речовини, захист від їх дії

Робоча зона – це простір, в якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівника. Небезпечні і шкідливі виробничі чинники згідно до ГОСТу 12.0.003 – 74… · Фізичні (рухомі машини і механізми, вироби, падаючі предмети, підвищене або понижене значення температури,…

Токсична дія шкідливих речовин

Зміна складу строго визначених речовин, які приймають участь в нормальних процесах обміну речовин викликає розлад функціонування організму в… Хімічні речовини за певних умов можуть стати причиною гострих та хронічних… Потрапляючи в організм працюючих отрути викликають різноманітні порушення, внаслідок чого виникають паталогічні…

КЛАСИФІКАЦІЯ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН

ГДК деяких речовин у повітрі робочої зони

  · Технічні – заміна токсичних речовин нетоксичними або менш токсичними;… · Санітарно-гігієнічні – систематичний контроль вмісту в повітрі токсичних речовин; застосування засобів…

Контроль за вмістом шкідливих речовин

Експрес –метод, який базується на явищі колориметрії (зміна кольору) і дозволяє швидко, з достатньою точністю визначити концентрацію шкідливих… Лабораторний – полягає у відборі проб повітря у робочій зоні і проведенні… Метод неперервної реєстрації вмісту в повітрі шкідливих речовин з використанням газоаналізаторів та…

Лекція 5. Іонізуюче випромінювання

Іонізуючим називається випромінювання, яка прямо або непрямо може іонізувати середовище. Іонізуючі випромінювання являють собою a -, b -, g - випромінювання, випущені… У промисловості радіоактивні ізотопи застосовують як джерела випромінювання a -, b -, g - променів.

Дози іонізаційного випромінювання

Одиниця поглинутої дози випромінювання в системі СІ – грей (Гр). 1 Гр=Дж/кг, тобто це така поглинена доза, коли в 1 кг опроміненого зразка… У випадку рентгенівського і g - випромінювань існує поняття експозиційної дози… На практиці до недавна користувались позасистемною одиницею експозиційної дози – рентген (Р). 1Р=2.58*10-4 Кл/кг.

Н= kД.

Одиниця еквівалентної дози в СІ – зіверт (Зв).

Іншими словами, зіверт – одиниця еквівалентної дози будь-якого виду випромінювання в біологічній тканині, яке створює такий самий біологічний ефект, як і поглинута доза в 1 Гр зразкового рентгенівського чи g - випромінювання. Позасистемна одиниця еквівалентної дози – бер.

1 бер = 0.01 Зв.

 

Вплив доз опромінення

0,2-0,25Гр	Незначні швидкоминучі зміни в крові
0,8-1,2 Гр	Спостерігаються початкові ознаки променевої хвороби
2,7- 3,0 Гр	Перехід променевої хвороби в гостру форму; 20% смертельних наслідків
4,0 – 5,0 Гр	Гине 50% опромінених
5,5 –7,0 Гр	100% загибель.

Нормування радіаційної безпеки

Гранично допустима доза (ГДД) – це найбільша доза, дія якої на організм не викликає в ньому утворення незворотних соматичних і генетичних змін, що… Систему дозових меж і принципів їх застосування наведено у НРБУ-97, де… · Категорія А – персонал, що професійно працює з радіоактивними речовинами;

Захист

Захист від іонізуючих випромінювань може здійснюватися шляхом:

· використання джерел з мінімальним випромінюванням шляхом зниження активності джерела випромінювання;

· скорочення часу роботи з джерелом іонізуючого випромінювання;

· віддалення робочого місця від джерела іонізуючого випромінювання;

· екранування джерела іонізуючого випромінювання;

· екранування зони знаходження людини;

· застосування засобів індивідуального захисту людини;

· провадження санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів;

· впровадження організаційних заходів захисту робітників при роботі з відкритими та закритими джерелами іонізуючого випромінювання.

 

· захист від зовнішніх джерел випромінювання;

· попередження розповсюдження радіонуклідів в робочому приміщенні і довкіллі;

· відповідне планування та підготовка приміщень;

· організація необхідного радіаційного контролю;

· забезпечення необхідних умов транспортування радіоактивних речовин, збір та захоронення радіоактивних відходів;

· використання засобів індивідуального захисту та ін.

Найбільш поширеним засобом захисту від іонізуючого випромінювання є захисні екрани. Екрани можуть бути пересувні або стаціонарні, призначені для поглинання або послаблення іонізуючого випромінювання. Екранами можуть бути стінки контейнерів для перевезення радіоактивних ізотопів, стінки сейфів для їх зберігання.

Альфа частинки екрануються шаром повітря товщиною декілька сантиметрів, шаром скла товщиною декілька міліметрів. Однак, працюючи з альфа-активними ізотопами, необхідно також захищатись і від бета- або гамма-випромінювання.

З метою захисту від бета-випромінювання використовуються матеріали з малою атомною масою. Для цього використовують комбіновані екрани, у котрих з боку джерела розташовується матеріал з малою атомною масою товщиною, що дорівнює довжині пробігу бета-частинок, а за ним – з великою масою.

З метою захисту від рентгенівського та гамма-випромінювання застосовуються матеріали з великою атомною масою та з високою щільністю (свинець, вольфрам).

Для захисту від нейтронного випромінювання використовуються матеріали, котрі містять водень (вода, парафін), а також бор, берилій, кадмій, графіт. Враховуючи те, що нейтронні потоки супроводжуються гамма-випромінюванням, слід використовувати комбінований захист у вигляді шаруватих екранів з важких та легких матеріалів (свинець-поліетилен).

Дієвим захисним засобом є використання дистанційного керування, маніпуляторів, комплексів з використанням роботів.

В залежності від характеру виконуваних робіт вибирають засоби індивідуального захисту: халати та шапочки з бавовняної тканини, захисні фартухи, гумові рукавички, щитки, засоби захисту органів дихання (респіратори), комбінезони, пневмокостюми, гумові чоботи. Особливі вимоги пред’являються до приміщень, в яких проводяться роботи з джерелами іонізуючого випромінювання. Такі приміщення розташовують в окремих будівлях або їх частинах і мають окремий вхід з санітарними шлюзами. При вході обов’язково повинні бути встановлені знаки радіаційної небезпеки і вказані класи робіт, що здійснюються у приміщенні. Вхід в такі приміщення суворо заборонено для сторонніх осіб. Для захисту людини від дії іонізуючого випромінювання використовують різноманітні речовини штучного та природного походження, які здатні зв’язувати та виводити радіонукліди з організму людини (радіопротектори). До таких радіопротекторів відносять: поліаміди, лимонна та щавлева кислота, сірчанокислий барій, сорбенти на основі фероціанідів та ін. Для зниження дії радіонуклідів велике значення має харчування людини продуктами, які мають радіозахисні властивості. До таких відносяться, наприклад, продукти, які містять значну кількість пектинів (чорна смородина, аґрус, шипшина, сік журавлини, яблука та ін.).

Дієвим чинником забезпечення радіаційної безпеки є дозиметричний контроль за рівнями опромінення персоналу та за рівнем радіації в навколишньому середовищі.

Контроль доз опромінення

Іонізаційний – здатність газів під дією випромінювання ставати провідниками електричного струму. На цьому принципі працюють іонізаційні камери та… Сцинтиляційний – здатність деяких твердих, рідких та газоподібних речовин… Фотографічний – здатність фотоемульсії змінювати свої властивості під дією випромінювання. Фотопластинка в…

Лекція 6. Характеристика виробничого пилу та його дія на організм людини

Пил – це тонкодисперсні частинки, які утворюються при різних виробничих процесах – дробленні, розмелені при обробці твердих тіл, при просіюванні і… Пил у виробничих приміщеннях може бути у вигляді аерозолю або аерогелю. Аерозоль найдрібніші частинки, які знаходяться в повітрі у завислому стані. Частинки розміром більше ніж 10-3 см…

Методи визначення концентрації пилу на робочому місці

· Ваговий– грунтується на принципі отримання доважки аналітичного фільтру при пропусканні через нього певного об’єму досліджуваного повітря. Маса… · Коніметричний, або розрахунковий (“коні” з грецької –пил) – оснований на…

Фотоелектричний та електрометричний. Фотоелектричний метод визначення загального числа частинок пилу у визначеному об’ємі повітря визначають за різницею світлових потоків до і після проходження запиленого повітря. При пропусканні запиленого повітря змінюється світловий потік.

Електрометричний метод полягає в електризації аерозольних частинок пилу в полі негативного коронованого розряду та в подальшому вимірюванні електричного заряду, що накопичується на стінках вимірювальної камери і є пропорційним вмісту пилу в повітрі.

 

Лекція 7. Метеорологічні умови

Стан повітря у виробничому приміщенні називають мікрокліматом виробничого приміщення, або метеорологічними умовами. Метеорологічні умови визначаються такими параметрами: температурою повітря в… Всі ці параметри поодинці, а також у комплексі впливають на фізіологічну функцію організму – його терморегуляцію і…

Засоби нормалізації метеоумов

1. Удосконалення технологічних процесів та устаткування (усунення інтенсивного нагріву); 2. Раціональне розміщення технологічного устаткування; джерела тепла… 3. Автоматизація та дистанційне керування технологічними процесами. Працівника виводять із виробничих зон, де діють…

Номенклатура діапазонів частот

Дія електромагнітних полів на організм залежить від напруженостей електричного і магнітного полів, потоку енергії, частоти коливання, розміру…

Дія електромагнітних полів

Термічна дія – нагрів тканин і органів, це функція інтенсивності, частоти поля і тривалості опромінення. Морфологічна дія – порушення живлення тканин організму, зміни в судинній… Функціональні зміни- швидка втомлюваність, сонливість, порушення сну, головний біль, порушення нервової системи.

Контроль інтенсивності опромінення повинен проводитися не рідше 1 разу на рік, а також при введенні в дію нових чи реконструйованих генераторних установок і при зміні умов праці.

 

Лекція 9. Вентиляція.

 

Класифікація систем вентиляції

Під вентиляцією розуміють сукупність заходів та способів призначених для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища.

Вентиляція класифікується за такими ознаками:

За способом переміщення повітря – природна, штучна та суміщена;

За напрямком потоку повітря – припливна, витяжна, припливна, припливно-витяжна;

За місцем дії – загальнообмінна, місцева, комбінована.

Природна вентиляція

Тепловий напір – різниця температури, а значить густини внутрішнього та зовнішнього повітря; Вітровий напір – з навітряної сторони підвищений тиск, а підвітряної –… Природна вентиляція може бути неорганізованою і організованою.

Штучна вентиляція

Механічна вентиляція – дозволяє очищувати повітря перед викидом в атмосферу, обробляти припливне повітря (очищувати, підігрівати, зволожувати),

цілеспрямовано подавати на робоче місце.

Загальнообмінна вентиляція

Загальнообмінна вентиляція забезпечує створення необхідного мікроклімату та чистоти повітря у всій робочій зоні.

Якщо у виробничому приміщенні виділяються гази та пари з густиною, що перевищує густину повітря, то загальнообмінна вентиляція повинна забезпечити видалення 60% повітря з нижньої зони приміщення та 40% з верхньої. Якщо густина газів менша за густину повітря, то видалення забрудненого повітря здійснюється у верхній зоні.

Припливна вентиляція

Повітрозабірні пристрої потрібно розташовувати у місцях, де повітря не забруднене пилом та газами. Вони повинні знаходитись не нижче 2м від рівня…   Витяжна вентиляція

Місцева припливна – конц. подання припливного повітря заданих параметрів (т-ри, вологості, шв. вітру). Повітряні душі, повітряні та повітряно-теплові завіси.

Повітряні душі – в гарячих цехах, утворення повітряних оазисів.

Повітряні, повітряно-теплові завіси – запобігання проникнення холодного повітря в будівлю. В щілини дверей воріт подають струмінь нагрітого повітря.

Місцева витяжна вентиляція – місцеві витяжні зонти, всмоктуючі панелі, витяжні шафи, бортові відсмоктувачі.

                                …

Аварійна вентиляція

Для автоматичного включення аварійну вентиляцію блокують з автоматичними газоаналізаторами які встановлені на величину ГДК або НКМПП. Аварійну вентиляцію завжди встановлюють витяжною, щоб запобігти перетоку… Аварійну вентиляцію з постійно-діючою вентиляцією повинна забезпечувати кратність не менше 8.

Розрахунок бортових відсмоктувачів

L=KЗ KТ Б (y (TР –TП) g B3 /(3TП) )0,5 l*3600 КЗ – коеф. запасу, залежить від токсичності парів (1,5-2); КТ – коеф. добавки на підсос повітря з торців ванни;

Основні вимоги до систем вентиляції

2. Повністю усувати з приміщень шкідливі гази, пари, пил та аерозолі або розчинити їх до ГДК. 3. Не вносити в приміщення забруднене повітря ззовні або шляхом засмоктування… 4. Не створювати на робочих місцях протягів чи різкого охолодження.

Лекція 10. Виробниче освітлення

Значення виробничого освітлення

Встановлено, що з усього обсягу інформації приблизно 80% люди одержують через зоровий канал, тобто її якість цілком залежить від освітлення. Раціональне освітлення є важливим фактором загальної культури виробництва. Стан освітлення виробничих приміщень відіграє важливу роль і для попередження виробничих травм. Зарубіжними…

Основні світлотехнічні поняття

До основних якісних показників зорових умов роботи: фон, контраст між об’єктом і фоном, видимість. Світловий потік (Ф) – це потужність світлового випромінювання , що оцінюється… Сила світла (І) – це величина, що визначається відношенням світлового потоку (Ф) до тілесного кута (w), в межах якого…

Аварійне освітлення – для продовження роботи, коли вимкнення робочого освітлення може викликати вибух, пожежу, отруєння людей. Мінімальна освітленість робочих поверхонь при аварійному освітленні повинна складати 5% робочої освітленості, але не менше 2 лк.

 

Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з приміщення при аварійному відключенні робочого освітлення. Мінімальна освітленість 0,5 лк всередині, не менше 0,2 лк на відкритих майданчиках.

Освітленість виробничих і побутових приміщень повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення». Усі приміщення мають бути забезпечені природним освітленням.

 

Природне освітлення

Недоліки: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно розподіляється по площі приміщення; при незадовільній його… На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливає: світловий… Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка його проводиться за відносним показником –

Штучне освітлення

При виконанні зорової роботи усіх степенів рекомендується комбіновану систему освітлення: світильники місцевого освітлення створюють велику… В полі зору працівника має бути забезпечений рівномірний розподіл яскравості.…  

Нормативні значення освітлення

За ДБН В.2.5-28-2006

Приміщення котельних забезпечується достатнім природним освітлення, а в нічний час – електричним. Приміщення Е, лк Пульти…    

Джерела штучного освітлення

Лампи розжарювання характеризуються простотою конструкції та виготовлення, відносно низькою вартістю, зручністю експлуатації, широким діапазоном… Недоліки – велика яскравість (засліплююча дія); - низька світлова віддача (7-20 лм/Вт);

Світильники

Для захисту від осліплюючої дії джерела світла, лампу вміщують в освітлювальну арматуру, яка захищає від надмірної яскравості джерела світла, від… Залежно від конструктивного виконання розрізняють світильники: відкриті (лампа…  

Проектування систем штучного освітлення

- вибирають систему освітлення; - тип джерела світла; - тип світильників;

Експлуатація освітлювальних установок

Вікна необхідно мити не рідше двох разів у рік для приміщень з незначним виділенням пилу і не рідше чотирьох разів – при значних виділеннях пилу. Періодичність чищення світильників – 4-12 разів на рік ( залежно від запиленості).

Періодично не рідше одного разу на рік, необхідно перевіряти рівень освітленості в контрольних місцях виробничого освітлення.

Основний прилад для вимірювання освітленості – люксметр.

Лекція 11. Виробничий шум

Допустимі спектри рівнів звукового тиску Робоче місце Рівень звукового тиску, дБ, в октавних смугах із середньогеометричними…

Методи та засоби захисту від шуму

Зниження шуму звукопоглинанням та звукоізоляцією

Джерело шуму , розташовують у кожусі, внутрішні поверхні якого покривають звукопоглинальними матеріалами. Різновидом цього методу є кабіна керування.

Звукоізолююча здатність кожуха, визначається: Rн.кож = DLогор + 10lgSкож /Sдж, Lкож=L – Rкож + 10 lg Sкож/Sдж;

Зниження шуму звукоізоляцією

Суть методу – джерела шуму розташовуються окремо, ізольовано від основного, менш шумного приміщення звукоізолювальною стіною або перегородкою. Звукоізоляція також передбачає розташування джерела шуму в окремій кабіні. Звукоізоляція досягається також розміщенням оператора в спеціальній кабіні. Звукоізоляція також досягається встановлення екранів, ковпаків. Вони захищають робоче місце і людину від безпосереднього впливу прямого звуку.

Звукоізолююча здатність огородження (стін, перегородок):

 

R_н.огор = L – lgB + 10lgS_огор - L_N

Тоді рівень шуму в ізольованому приміщенні:

L_із = L – R_огор – lgВ + 10lgS_огор

Де,

L – рівень звукового тиску в шумному приміщенні, дБ;

В – постійна приміщення, суміжного з шумним; м²

S_огор – площа огородження, м²;

L_N – допустимий рівень шуму в ізольованому приміщенні, дБ;

 

Звукозахисні кабіни

Необхідну звукоізолюючу здатність кабіни визначають за формулою:

R_н.каб = L + lg S/B - L_N

Де, L – рівень шуму до встановлення кабіни, дБ;

S - площа огороджень, через котрі шум проникає з шумного приміщення (S площа огороджувальних поверхонь за викл підлоги), м² ;

B – постійна приміщення кабіни, м²;

L_N – допустимі рівні шуму в кабіні.

Зниження шуму акустичною обробкою приміщення

Зниження рівня звукового тиску після проведення акустичних рішень у приміщенні в зоні відбитого звуку DL = 20lgB2/B1, де В1 і В2 – постійні приміщення до та після акустичної…

Де SS2a2 і SS1a1 – площі поверхонь і їх коефіцієнти звукопоглинання після і до облицьовування.

Лекція 12. Вібрація

 

На енергопідприємствах працюють електричні машини високої потужності, з великими швидкостями обертання.

Ці машини викликають вібрацію і шум, який негативно впливає на працівників.

Коливання при низьких частотах (3-100 Гц) з великою амплітудою (0,5-0,003 мм) людина сприймає як вібрацію.

Вібрація може бути місцевою та загальною.

Вплив вібрації на людину

Вібрація приводить тіло і його окремі частини в коливальний рух. В залежності від дії на людину вібрація ділиться на місцеву і загальну. Загальна… Весь організм, шлунок і органи живота резонують при дії коливань з частотою 8… Локальна вібрація викликає спазми судин, які починаються з кінцевих фаланг пальців, поширюються на всю кисть,…

Нормування вібрації

· частотною (спектрального) аналізу її параметрів; · інтегральної оцінки за спектром частот параметрів, що нормуються; · дози вібрації.

Методи захисту від вібрації

Захист від вібрації полягає в повному її усуненні, якщо це неможливо то стараються знизити до гранично допустимого рівня. 1. Зниження вібрації в джерелі виникнення – заміна ударних процесів…  

Лекція 13. Ультразвук, інфразвук, інфрачервоне випромінювання

 

Ультразвук широко використовується в багатьох галузях промисловості. Джерела ультразвукових коливань працюють в діапазоні частот 16 до 80 кГц. Вплив спостерігається на відстані 25-50м.

Ультразвук викликає функціональні порушення нервової системи, головний біль, зміни кров’яного тиску та складу і властивостей крові, зумовлює втрату слухової чутливості, підвищену втомлюваність.

Допустимі рівні звукового тиску на робочих місцях при дії ультразвуку в 1/3 октавних середньогеометричних частотах не повинні перевищувати значень:

Допустимі рівні ультразвуку

Середньогеометр.част. 1/3 октавних смуг, кГц	12,5	16,0	20,0	26,0	31,5-100
Рівні звукового тиску, дБ

Допустимі рівні ультразвуку в місцях контакту частин тіла оператора з робочими органами машин не повинні перевищувати 110 дБ.

За умови сумарної дії ультразвуку від 1 до 4 год за зміну нормативне значення допускається збільшити на 6 дБ, при

впливі від 0,25 год до 1 год – на 12 дБ, від 5 до 15 хв – на 18 дБ, від 1 до 5 хв – на 24 дБ.

Для захисту від ультразвуку, використовують звукоізоляцію (при повітряному). Звукоізоляція ефективна в областях високих частот. Встановлюють захисні екрани. Ультразвукові установки розміщують в спеціальних приміщеннях, у звукоізольованих укриттях (матеріали укриттів – сталь, дюралюміній, оргскло, текстоліт, личковані звукопоглинальними матеріалами). Використання кабін дистанційного керування.

У випадку дії ультразвуку (структурного) захист забезпечується віброізоляцією (віброізолювальні покриття, гумові рукавиці, килимки).

Нфразвук

Нфразвук – це механічні коливання пружного середовища з частотою 20 Гц і менше.

Джерела виникнення – транспортери, вентилятори, компресори, двигуни внутрішнього згорання. Коливання поширюються на великі відстані практично без затухання.

Дія інфразвуку на організм людини з рівнем 100-120 дБ особливо при частоті 6-8 Гц, може супроводжуватися неприємним відчуттям, болем у вухах, нудотою, головокружінням, порушується робота вестибулярного апарату.

Допустимі норми інфразвуку СН 2274-80

2,4,8,16 Гц 105 дБ;

32 Гц 102 дБ.

 

Заходи захисту

- зниження рівня інфразвуку в джерелі;

- усунення причин виникнення інфразвуку;

- медична профілактика;

- збільшення частоти обертання механізмів;

- збільшення жорсткості конструкцій;

Встановлення глушників резонансного типу, резонансних та камерних.

Захист від лазерного випромінювання

При експлуатації лазерів організм людини потрапляє під дію теплових, світлових, механічних і електричних факторів. Ступінь ураження залежить від енергії, потужності, густини енергії…

Захист

- нормування гранично-допустимих рівнів випромінювання;

- оснащення установок захисними екранами;

- створення матових поверхонь для виключення відбиття лазерного променя, застосування темних тонів;

- застосування персоналом засобів захисту ( халати бавовняні світло-зеленого, голубого кольорів, рукавички, окуляри- синьо-зеленового, оранжевого скла).

 

Нфрачервоне випромінювання

А – ближня (короткохвильова) має велику проникність через шкіру; l = 0,76 – 1,4 мкм. В - середня (середньохвильова) поглинається шарами дерми і підшкірною жировою… С – далека (довгохвильова) поглинається епідермісом; l = 3,0 мкм – 0,1 мм.

Для r³ÖS

q=0,91*S[(T/100)⁴-A]/r²

R<ÖS

Q=0,91*S[(T/100)4-A]/r

де S – площа поверхні випромінювання, м2; Т- т-ра поверхні випромінювання, К; r – віддаль від джерела випромінювання, м;

Електробезпека – це система організаційних та технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Дія електричного струму на людину

Розрізняють наступні види дії електричного струму на людину – біологічну, термічну, електрохімічну і механічну.

  Термічна дія – опіки окремих ділянок тіла, нагрівання кровоносних судин,… Електрохімічна дія – розклад органічних рідин, крові, що супроводжується значними змінами їх фізико-хімічного…

Види ураження електричним струмом

Електричні травми – це чітко виражені місцеві пошкодження тканин і від електричної дуги. Електричні травми виліковуються і працездатність людини… Найбільш поширені електричні травми – електричні опіки. Вони складають 60-65%,… Електричні мітки (знаки), які являють собою чітко окреслені плями сірого або блідо-жовтого кольору на поверхні шкіри…

Крокова напруга

· Відстані людини до точки замикання на землю. Чим більша відстань, тим менша крокова напруга і небезпека ураження. · Від розмірів кроку. Чим більший крок, тим більша різниця потенціалів і… · Від якості і розміру взуття людини. Використання діелектричних бот, калош зменшує напругу кроку і небезпеку…

Причини електротравматизму

2. Утворення електричної дуги між струмоведучими частинами установки і людиною; Для усунення цієї причини встановлено мін допустимі відстані від струмоведучих… При15 кВ 0,7м

Технічні засоби безпечної експлуатації за нормальних режимів роботи

1. Електрична ізоляція:

2. Огороджувальні пристрої

3. Блокування

4. Розташування струмоведучих частин на недосяжній висоті

5. Малі напруги

6. Вирівнювання потенціалів

7. Захисне розподілення мережі

 

Золяція струмоведучих елементів обладнання поділяється на: робочу, додаткову, подвійну.

Додаткова – ізоляція, яка влаштовується додатково до робочої ізоляції на випадок пошкодження робочої ізоляції; Подвійна – ізоляція, яка складається з робочої та додаткової. Мала напруга не більше 42 В (12 В, ита 36 В) застосовується для приладів і апаратів невеликих потужностей – переносних…

Огороджувальні і блокувальні пристрої застосовуються для виключення випадкового дотику до струмоведучих частин електроустаткування.

Блокування надійно виключає можливість випадкового дотику до струмопровідних частин, які розташовані у спеціальних приміщеннях, шафах, ящиках. Зняти… Блокування поділяють на механічні та електричні.  

Електричний розподіл мережі

Розділення мережі на окремі електрично не зв’язані між собою ділянки з допомогою розподільчого трансформатора.

ХС®¥ так як ХС1/2pfС, де f – частота струму. Цим досягається загальний високий рівень ізоляції проводів за розподільчим… При пробої ізоляції в струмоприймачі і дотику людини до корпусу. Через нього пройде струм, який визначається напругою…

Технічні засоби безпечної експлуатації в аварійних режимах роботи

2. Занулення 3. Захисне вимкнення 4. Система електрозахисних засобів

Система електрозахисних засобів

За призначенням електрозахисних засобів умовно поділяють на ізолювальні, огороджувальні та допоміжні. Ізольовані – призначені для ізоляції людини від частин електрообладнання,… - ізолювальні та вимірювальні штанги,

Організація безпечної експлуатації електроустановок

При виконанні робіт зі зняттям напруги та без зняття напруги на струмоведучих частинах та поблизу них повинні виконуватися організаційні та технічні…   До організаційних заходів відносяться:

Лекція 15. Пожежна безпека

 

Пожежа – неконтрольований процес горіння, який супроводжується знищенням матеріальних цінностей і створює небезпеку для життя людей.

Основні причини пожеж

 

Небезпечними факторами пожеж та вибуху, які можуть призводити до травми, отруєння, загибелі або матеріальних збитків є відкритий вогонь, іскри, підвищена температура, токсичні продукти горіння, дим, низький вміст кисню, руйнування будинків і споруд.

Процес горіння і вибуху

Горіння виникає при наявності горючої речовини і окислювача, а також джерела запалювання. Розрізняють два види горіння: повне, при достатній кількості окислювача, і… Горіння поділяється на кілька видів: спалахування, займання, запалення, самозаймання, самозапалення.

Класифікація об’єктів за їх вибухопожежонебезпекою

Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення та споруди поділяються на категорії: А,Б,В,Г,Д залежно від розміщених технологічних виробництв і властивостей…   До категорії А належать приміщення, де перебувають горючі та легкозаймисті рідини з температурою спалаху, що не…

П-II а; П-III.

У вибухонебезпечних і зовнішніх установках необхідно використовувати вибухозахищене електрообладнання, що виготовляють згідно стандарту ГОСТ… Все електрообладнання за рівнем вибухозахисту поділяється на 3 класи: 2 - підвищеної надійності проти вибуху, вибухозахист забезпечений лише при нормальному режимі роботи;

Види вибухозахисту

i - іскробезпечний електричний ланцюг, джерело займання не здатне запалити зовнішнє горюче середовище; e -електрообладнання не має частин які іскрять; o- масляне заповнення оболонки, елементи які іскрять занурені в масло, що виключає контакт між ними і…

Пожежопопередження

Запобігання формування горючого середовища досягається: · застосуванням герметичного виробничого устаткування; · максимальна заміна в технологічних процесах горючих речовин та матеріалів на негорючі;

Пожежозахист

Захист забезпечується: · правильним вибором необхідного ступеня вогнестійкості будівельних… · правильним об"ємно - планувальним рішенням будівель та споруд;

Відповідно до категорії будинків визначаються вимоги до конструктивних та планувальних рішень будинків, приміщень та споруд, їх вогнестійкості.

Вогнестійкість – здатність будівельних елементів та конструкцій зберігати несучу спроможність, а також чинити опір нагріванню до критичної… Межа вогнестійкості – це час (у годинах) від початку вогневого стандартного випробування до виникнення одного з…

Послідовність розрахунку блискавкозахисту

1. Визначення інтенсивності грозової діяльності (середньорічної тривалості грози, год.); питомої густини ударів блискавки в землю n, 1/(км2*рік);… Очiкувана кiлькiсть ударiв блискавки за рік будинків і споруд прямокутної…  

Протипожежне водопостачання

Протипожежне водопостачання – це комплекс технічних пристроїв для подачі води до місця пожежі в будь-який час і в кількості, необхідній для пожежогасіння в середині і зовні будівлі. Основні вимоги до улаштування протипожежного водопостачання визначені: згідно вимог СНиП 2.04.02 –84 «Водоснабжение. Наружные сети и сооружения», СНиП 2.04.01 – 85 «Внутренний водопровод и канализация зданий». Необхідний тиск води утворюється стаціонарними пожежними насосами, які забезпечують подання компактних струменів на висоту не менше 10 м або рухомими пожежними автонасосами і мотопомпами, що забирають воду із гідрантів.

В залежності від необхідності, протипожежний водопровід може бути високого і низького тиску. Водопровід високого тиску проектують на підприємствах підвищеної пожежної небезпеки.

Для забору води із протипожежної водопровідної мережі встановлюють пожежні гідранти відстань між якими не перевищує 150 м, а від стін будівлі – не менше 5 м і не далі 2,5 м від краю проїзної частини дороги.

Розрахункові витрати води на підприємствах складаються із загальної її витрати на зовнішнє і внутрішнє пожежогасіння і максимальної витрати на виробничі потреби.

Витрати води на внутрішнє пожежогасіння (n₁) приймають 5 л/с (два струменя по 2,5 л/с). Розрахункова потреба води на зовнішнє пожежогасіння на підприємствах регламентується за СНиП 2.04.02-84 Водопостачання. Зовнішні мережі і споруди.

Нормування протипожежного водогону

  СНиП 2.04.01-85 Внутрішній водогін і каналізація будівель і визначається в…  

Нормування витрати води на зовнішнє пожежогасіння

  Способи та умови припинення горіння Комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію пожежі, що виникла, називається пожежогасінням.

Організація пожежної безпеки

Власник зобов’язаний: 1. розробити комплексні заходи з пожежної безпеки; 2. у відповідність до нормативних актів розробити і затвердити положення, інструкції по підприємству з пожежної…

Служба пожежної безпеки

Основними завданнями служби пожежної безпеки є: · вдосконалення та координація пожежно-профілактичної роботи, організація… · координація проведення науково-технічної політики з питань пожежної безпеки;

Завдання та види пожежної охорони

- здійснення контролю за дотриманням протипожежних вимог; - запобігання пожежам і нещасним випадкам на них; - гасіння пожеж, рятування людей та надання допомоги у ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.