Пил – це тонкодисперсні частинки, які утворюються при різних виробничих процесах – дробленні, розмелені при обробці твердих тіл, при просіюванні і транспортуванні сипучих матеріалів.
Пил у виробничих приміщеннях може бути у вигляді аерозолю або аерогелю.
Аерозоль найдрібніші частинки, які знаходяться в повітрі у завислому стані. Частинки розміром більше ніж 10-3 см відносяться до пилу, а частинки розміром 10-5-10-3 см – це туман.
Аерогель – це частинки, які осідають на стінах, на виступах приміщень.
Пил характеризується хімічним складом, розмірами і формою частинок, їх густиною, електричними, магнітними та іншими властивостями.
Залежно від хімічного складу пил поділяється на:
· Органічний (дерево, шкіра, бавовна);
· Неорганічний (цемент, кварц);
· Змішаний (органічний та неорганічний).
Найбільш небезпечним для людини вважаються частинки розміром від 3 до 10 мкм, які потрапляючи в легені, при диханні затримуються в них і, накопичуючись, можуть стати причиною захворювання. Частинки розміром більше 10 мкм затримуються в носі та горлі, а розміром менше 3 мкм видихаються.
Залежно від дії на організм людини пил поділяють на:
· Токсичний, який розчиняється в біологічному середовищі організму і спричиняє отруєння. Наприклад, свинець, миш’як проникаючи з повітрям в організм людини у вигляді пилу викликають ураження нервової системи, органів кровопостачання, шлунково-кишкового тракту, що призводить до гострого або хронічного отруєння організму.
· Нетоксичний – діє на організм, подразнює шкіру, слизові поверхні, кон’юктиву очей, а проникаючи в легені, викликає професійне захворювання – пневмоконіоз – органічні зміни в легенях і зниження їх функціональної здатності, що призводить до кисневого голоду всього організму. Пил, що містить SiO2 – викликає силікоз, цементний пил – цементоз, вугільний пил – антракоз.
Нетоксичний пил може абсорбувати токсичні або радіоактивні речовини, набувати певного електричного заряду, що збільшує його шкідливу дію.
Заходи захисту від пилу:
· Вентиляція (місцева і загальнообмінна);
· Герметизація джерел пилу разом з аспірацією (місцеве відсмоктування);
· Зволоження пилеподібних матеріалів;
· Брикетування і гранулювання пиловидних матеріалів;
· Засоби індивідуального захисту – респіратори, протигази, комбінезони, захисні окуляри.