Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Також має психологічну дію, створюючи в приміщенні для працівників відчуття безпосереднього зв’язку з довкіллям.
Недоліки: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно розподіляється по площі приміщення; при незадовільній його організації може викликати засліплення органів зору.
На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливає: світловий клімат, площа і орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла; фарбування стін та стелі приміщення; глибина приміщення.
Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка його проводиться за відносним показником –
КПО = ЕВН/ЕЗОВН*100%
де, ЕВН – освітленість в даній точці всередині приміщення, що створюється світлом неба;
ЕЗОВН – освітленість горизонтальної поверхні, що створюється в той самий час ззовні світлом повністю відкритого небосхилу.
Нормовані значення КПО визначаються за ДБН В.2.5-28-2006.