В якості джерел штучного освітлення широко використовуються лампи розжарювання та газорозрядні лампи.
Лампи розжарювання характеризуються простотою конструкції та виготовлення, відносно низькою вартістю, зручністю експлуатації, широким діапазоном напруг та потужностей.
Недоліки – велика яскравість (засліплююча дія);
- низька світлова віддача (7-20 лм/Вт);
- відносно малий термін експлуатації (до 2,5 тис.год);
- переважання жовто-червоних променів в порівнянні з природним світлом;
- висока т-ра нагрівання (до 1400С, що робить їх пожежонебезпечними).
Лампи розжарювання використовуються, як правило, для місцевого освітлення, для приміщень з тимчасовим перебуванням людей.
Газорозрядні лампи внаслідок електричного розряду в середовищі інертних газів і парів металу та явища люмінесценції випромінюють світло оптичного діапазону.
Переваги: - економічність, світлова віддача 40-100 лм/Вт;
- термін експлуатації до 10 тис.год;
- забезпечукють будь який спектр;
- температура нагрівання –30-600С.
Недоліки: - пульсація світлового потоку, що може зумовити виникнення стробоскопічного ефекту, спотворення зорового сприйняття рухомих об’єктів;
- складність схеми включення, шум дроселів;
- відносна дороговизна;
- значний час між включенням та запалюванням ламп.
Газорозрядні лампи бувають низького (люмінесцентні) та високого тиску. Люмінесцентні застосовуються для освітлення виробничих та побутових приміщень. Однак, вони не можуть використовуватися при низьких температурах.
Газорозрядні лампи високого тиску застосовуються в умовах, коли необхідна висока світлова віддача при компактності джерел світла та стійкість до умов зовнішнього середовища. Серед цих типів ламп найчастіше використовуються металогалогенні (МГЛ), дугові ртутні (ДРЛ), та натрієві (ДНаТ).