Артистизм соціального педагога – це здатність до органічного існування і ефективної діяльності в умовах педагогічного процесу. Завдання артистичного педагога – здійснити на учнів емоційний вплив, викликати певні почуття, без яких ускладнюється сприймання життя і його розуміння; утверджувати віру в себе у свідомості учнів, справляти враження своїм ставленням, почуттями; змусити грати уяву. Основна мета артистичного педагога – сприяти формуванню в учнів особистісної позиції на основі системи переконань, які не зводяться до суми знань; певного ставлення до об’єктів оточуючого світу, а в цілому – позитивного ставлення учнів до навчального процесу і, відповідно, до всіх впливів, які організовуються школою; вибору учнями власних засобів для самореалізації. У структурі педагогічного артистизму виділяють два аспекти: 1) внутрішній артистизм – культура, емоційність, уява, оригінальність мислення, здатність до імпровізації та ін.); 2) внутрішній артистизм – вияв емоційного ставлення до діяльності, особливі форми виявлення свого ставлення до матеріалу, навчання у ігровій формі та ін.).
Педагогічний артистизм відіграє наступні функції: мотиваційну, мобілізаційну, аттрактивну, фасилітаторську, стимулювальну, синтетичну.
Успішність розвитку педагогічного артистизму залежить від багатьох внутрішній і зовнішніх умов. До зовнішніх умов відносяться суспільні, професійно-освітні і діяльнісні умови. До внутрішніх умов відносяться особливості психофізіологічної сутності особистості педагога, високий соціально-моральний і культурний рівень особистості, професійна спрямованість особистості педагога.